Донор🩸🔪 (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Мелані

-Мелані ?
- Я тут
- Проходьте в кімнату для здачі крові
- Вже йду
- Я вас...
- Я знаю куди мені йти

Я зайшла в кімнату в якій була канапа та всі речі для здачі крові
(Якщо ви вважаєте що я донор, то ви праві)

- Мелані радий вас бачити
- Док давайте швидше - я всілася на канапу й оголила руку
- Вам прийшло СМС ?
- Так. Я так розумію що та людина ще на реабілітації ?
- Так...
- А я можу познайомитись з людиною якій я віддаю свою кров ?
- Не думаю
- Чому ?
- Лікарська таємниця
- Доку я вас знаю вже не перший день, кажіть
- Оскільки ти ходиш кожні 2 тижні вже як пів року то я скажу тобі. Ця людина дуже заможна, саме він платить тобі кошти за твою дорогоцінну кров
- Така група та резус є в багатьох людей. Чому саме я?
- Я ж вже казав ми проводили експеримент. Його кров сприймає тільки вашу, іншу ж не сприймає
- Я це вже чула
- Тоді нащо питаєш ?
- Думала може ви мені щось цікавіше скажете
- Вибач, але нічого нового я тобі не скажу. Ось і все, поки ми розмовляли вже й кров здала
- Я так хоча б не відчуваю болю коли розмовляю
- Ти вільна - док простягнув мені конверт з грошима
- Дякую - я забрала конверт, поклала в сумку й вийшла з кімнати. Йдучи по коридору я врізалась в хлопця 19-20 років
- Вибач, ти ціла ?
- Від того що я врізалась в когось я не розпадусь. А ти як
- В нормі
- Вибач. Треба хоч іноді з думок виходити - я подивилась на хлопця. Високий брюнет з зеленими очима та родинками на щоці
- Мелані ви вже все ? - до нас підійшла медсестра
- Так. Кров повинен буде віддати нашому містеру "Х" док
- Добре
- Містер"Х" ?- перепитав хлопець
- Я здаю кров для якогось хлопця
- Так ти донор
- Угу - в голові різко закрутилося
- Тихо, тихо. Тобі треба присісти
- Дивно, такої реакції раніше не було
- Схоже трохи перебрали в тебе крові
- Схоже. Зараз все пройде.... Все нормально
- Тоді гарного дня тобі Мелані
- Тобі теж, хоча я не знаю твого імені
- П'ятий
- Цікаве ім'я
- Є таке
- Бувай