Донор🩸🔪 (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Старий донор

Через 15 хвилин всі були на вулиці. Ми поїхали в місто. Гуляючи по ТЦ я відчула різкий запах

- Що таке ?
- Запах знайомий. Я десь його вже відчувала, але не можу згадати де
- Я нічого не відчуваю
- Я також
- Цей запах - я відходила задом й наткнулась на когось - Ой вибач
- Та нічого. В наступний раз будьте обережнішою - хлопець подивився на мене, а потім на моє декольте й швидко пішов
- П'ятий. Запах йде від того хлопця
- Ти впевнена ?
- Так
- Мелі. Це ж той хлопець з вечірки. Він тоді до мене підходив багато разів і я запам'ятала обличчя
- Ти точно згадала його ?
- Так. Це він
- Хлопці пішли за ним. В мене є підозра що він і є той кого ми шукаємо

Ми пішли за тим хлопцем. Він нас завів за ТЦ й різко зупинився

- Що ви за мною йдете ?
- Та так. Хочемо зрозуміти хто ти
- Та так. Проста людина
- Проста людина не бачить того що є на мені
- Ти про що ? А про той символ який світиться. Так я його бачу, а інші що ні ?
- Вампір
- Ви ж також вампіри, ну звісно крім дівчат. Дивно в брюнеточки коли ми останній раз бачились був запах, а зараз ні. Хто з вас її кров'ю обмастив ?
- Що ?- дівчина подивилась на мене
- Я потім розповім. Це ти вбивав людей ?
- Я? Тільки одну. Як же ж її звали, Медс чи не так ?
- Нащо ?
- Мені потрібно жити. А щоб жити мені, потрібно померти комусь. Ви ж так само робите
- Ні. Ми знайшли інший вихід
- Ну я більш люблю старі традиції. Хоча вони старі як світ
- Я десь тебе вже бачив - брюнет стояв й так біля мене але все ж став попереду й взяв мене за руку
- Олівер Трейсі
- Точно...
- Як ти міг забути свого друга П'ятий. Я розчарований
- Ти ніколи не був мені другом
- Коли я був людиною ти говорив мені зовсім інше. Привіт мала. Хочу відрекомендуватись. Я Олівер Трейсі- я був донором П'ятого дуже й дуже давно - я подивилась на брюнета який стис мою руку ще сильніше
- Як ти вижив ? Ти ж тоді...
- Я не згорів хазяїну. Мене врятували в той момент коли ти мене кинув. Ти обіцяв що не кинеш мене, що я цінний для тебе, але коли будинок горів ти залишив мене там. Самого
- Хто тобі це сказав ? Мій брат ?
- А може й він
- Ти навіть не знаєш що тоді сталося. Я сам тоді ледь не згорів
- Правда ? Я хочу почути твою версію того що тоді сталося
- Я був в кімнаті коли почув крик на вулиці. Я вийшов подивитися й відійшов від будинку, тоді мій брат підпалив його. Коли я повернувся до будинку він вже горів, я побіг в середину, адже знав що ти там, я шукав тебе по всіх кімнатах, але не міг знайти. Дім майже падав, але я бігав й кликав тебе у відповідь я нічого не чув. Балка обвалилася й впала на мене, вона вдарила мене по голові і я втратив свідомість. Коли я прийшов в себе дім вже лежав а Дієго стояв та сміявся. На питання де ти, він нічого не відповів, я знайшов обгоріле тіло й подумав що то ти. Я знайшов його в тій кімнаті куди не встиг добігти. Я всі роки карав себе в тому що ти помер
- Я тобі розповім що бачив я. Я відчув запах, відкривши двері я побачив вогонь. Він був всюди, я намагалася вийти, але я не міг й кроку ступити. На мій порятунок прийшов не ти а Дієго який врятував мене. Ти ж не прийшов. Коли будинок почав падати я був на безпечній відстані. Саме твій брат дав мені вічне життя, саме твій брат тоді мене врятував. Не ти а він
- Він це все підлаштував. Я ладен був тоді згоріти через те що знайшов тіло
- Як бачиш я живий. Я слідкував за тобою й ненавидів тебе. Потім я побачив цю дівчину. Мелі, Мелі. Я чув як вона казала що являється донором, я дізнався хто власник клініки й зрозумів що вона твій донор. Ти знайшов мені заміну. А на вечірці коли я підходив, вона стала перед подругою й я побачив мітку. Ти поставив їй мітку в знак того що вона тільки твоя, а я ? А мені? Мною користувалися всі твої брати. Кожен хто хотів міг випити моєї крові. Ти не ставив мені мітку хоча я був вірним тобі а ти... Тобі було байдуже на мене