на наступний день я проснулась о 6:12. я поїла і зібралася у школу.
Рюджін написала що її мамі погано, і вона мусить залишитися вдома, я була трішки засмучена але своїй мамі теж потрібно допомагати.
і звісно при вході до школи мене зустрів хьонджін, але він був сам.
х: ей ти!! - крикнув він до мене.
я: в мене є ім'я
х: у тряпок імен немає, ти до класу?
я: а тебе це так хвилює? і взагалі чого це ти так раптово говориш зі мною таким спокійним тоном, я не хочу тебе ні бачити ні чути.
я пішла зі злим лицем до класу, а за мною і хван.
я сіла за парту, та сиділа в телефоні, так як уроку ще не було.
до мене підійшов один із друзів хьонджіна, в кинув листочок.
я прочитала. там було написано « після уроків за школу »
я вирішила піти.
цілий день на мене дивився хван, а мене це так дратувало.
після уроків я направилася за школу, де стояла ціла банда хлопців, і хван посередині.
я просто спокійно підійшла і привіталася.
хван через це стояв в шоці, але я не зрозуміла що твориться.
х: п..привіт ее.. ну..
я: чому кликали?
х: ти мене любиш?
я: хван, ти хочеш щоб я зараз вирвала?, звісно ні
він промовчав, і я розвернулася і пішла.
на наступний день.
я як завжди, зібралася та пішла у школу.
в коридорі стояли ті самі хлопці.
х: швабра прийшла
я проігнорувала і йшла до класу, але хьонджін мене потягнув за руку та прижав до стіни.
х: жити надоїло?
я: надоїло, а що? піклуєшся?
хван хотів мене вдарити але зрозумів що я дівчина, тому не вдарив.
я дала йому сильного ляпаса по лиці
я: ти хотів мене вдарити? це так низько з твоєї сторони.
і я пішла.
в думках хьонджіна
* боже, яка ж вона смілива, кожна людина мені дорогу боїться не уступити, а вона мене вдарила, така смілива дівчинка моя, милуся така *
коли я зайшла в клас, хван вже якимось чином був там.
коли я поставила сумку, я почула як до хвана говорять однокласниці :
хьонджініі, хто тобі з нас всіх більше подобається?
я засміялася, а та дівчинка повернулась до мене, тим самим, хван мене побачив.
д-дівчинка
д: що смішного? він тебе не любить)
я: я й не хочу щоб він мене любив, а ви нещасні ганчірки, залишіть людину в спокої.
вона вже замахнулася щоб вдарити мене, але я стримала її руку
я: а ось тут ти пошкудуєш
я вдарила її звертухи, і вона впала, але потім сіла на своє місце.
в думках хьонджіна
* вона що заступилася за мене? моя дівчинка *
