через 3 тижні.
все вже було добре, але в мене залишився шрам від великої рани, але це таке, його майже не видно, а він ще й на бедрі, маленький такий.
ми з хьонджіном так і дружимо, здзвонюємость, переписуємось, деколи гуляємо, а так, то бачимося в школі, ну, все добре у нас.
сьогодні я зібралася до школи, сьогодні понеділок, я трохи змучена, але все добре.
я зайшла до школи, де мене зразу зустріла рюджін!!!
рю: любаа, привіітт!! виспалась?
я: привіт рю, звісно ні(
рю: я також, але в мене хороший настрій!
я: що вже таке сталося
рю: в мене появився хлопець..
рюджін так довольно прошептала мені, а я в шоці стояла хіхі
я: реально??!!! хто це!??! я така рада за тебе рююю
рю: це фелікс
рюджін знову прошептала
я: це той який друг хьонджіна?
рю: таааакк.. чекай.. а ти йому ще не призналася?
я: звісно ніі.. але це мене так мучає, я не можу дивитися йому в очі, я люблю його як хлопця, але не знаю чи він мене взагалі любить..
рю: та я впевнена що він тебе любить, він так піклується про тебе!! чого ти
я: тоді нехай сам і признається!
х: хто признається?
-нас перебив хьонджін, він звісно всього не почув, але я так злякалася
я: хьонджін!
х: що таке
я: я налякалась!
х: ну не бійсяя косо подивилась, а він посміхнувся.
ми прийшли в клас і почався урок.
на уроці мені прилетів маленький літачок.
я відкрила.
я було написано « в 18:00 біля річки »
що? біля річки? я почала оглядатися хто це кинув, і на мене дивився хьонджін.
я кивнула головою так, і він посміхнувся.після уроків коли я виходила зі школи з рюджін, я відчула руку на моєму плечі.
коли я повернулася я побачила хьонджіна.
х: не забудь тільки, будьласка.
хван говорив таким серйозним тоном, що я перелякалася, я сказала добре, і ми розійшлися.я прийшла додому і мені написав хьонджін.
« йоджу, прошу, не забудь, це дуже важливо. »
я вже реально панікувала, ось ці його серйозні повідомлення так лякають, а ще якщо уявити що він це в реалі говорить, то ух.. аж мурахи.я вирішила вже збиратися, адже вже було 16:24.
я сходила в душ, зробила укладку, красиво одяглась, і пішла робити макіяж.
година 17:29, я не встигаю доробити макіяж, а я маю ще на таксі, я вже панікую точно.я вийшла з дому 17:51.
мені подзвонив хьонджін, і сказав що біля мого дому, я чесно була в шоці.
коли я вийшла з під'їзду, хван вже чекав мене.
він вийшов та відкрив мені двері, я злегка поклонилася йому, і сіла.я: вибач. довго чекав?
я так розгублено говорила, мені було так соромно
х: та ні, я тільки що приїхав
хьон говорив на стільки спокійно, що я готова була плакати
х: і чого це ти вибачаєшся?
я: не знаю.. привикла вже напевно так. мені просто не зручно що ти сказав не запізнитися, а я запізнилась..
х: ні, ти не запізнилася, зараз 17:58
я: ну нічого, але ж я би вже мала бути на місці, а ти потратив час на мене, і ще й бензин потратив
х: так йоджу, я не хочу такого більше чути.
я замовкла.ми приїхали через 10 хвилин.
х: вау, ти чудово виглядаєш!
я: дякую.. ти теж нічого так. вперше бачу тебе так вдягнуто! тобі личить
хван посміхнувся.цілий час мені здавалося що йому зі мною не комфортною, і я так соромилася.
ми прийшли та сіли на траву, було дуже тепло.
я: хьон... мені здається.. тобі не комфортно..
х: що?
я: ну.. по тобі видно.. що ні..?
х: як мені може бути некомфортно з людиною яку скажено кохаю?
в мене округлилися очі, я так охуїла..
х: йоджу. я тому і покликав тебе сюди, я так сильно хотів тобі зізнатися. я безмежно тебе люблю, ти для мене все, ти для мене всі емоції. я хочу щоб ти завжди була разом зі мною. я дуже тебе люблю йоджу.. тільки ти заставляєш мене посміхнутися.я: я...я теж тебе люблю.. до невиносимості люблю... хьонджін....
з моїх очей потекли сльози
хьон поклав свої руки мені на щоки в витер сльози, та ніжно посміхнувся.я не стрималася і різко обняла його, плачучи йому в плече.
він гладив мою спину і голову.коли я заспокоїлась я подякувала йому і обняла.
х: йоджу стій!
я: так?хван різко взяв моє лице і ніжно поцілував.
а після, поцілував в лоб і побіг в машину, нічого не сказавши та посміхаючись
я стояла досі в шоці, але помахала йому.я прийшла додому і була така щаслива!!!!! я зразу подзвонила рюджін, і все її розказала, вона була дуже рада за нас!!!
