Сьогодні перше вересня, отже потрібно одягатися у школу на перший дзвінок. Я подзвонила до рюджін по відео дзвінку щоб запитати у чому йти.
рю: звісно другу сукню, ти така сексуальна у ній! чесне слово!
я: а якщо будуть сміятися? ти ж бачила яка я..
не встигла я сказати як рюджін на мене почала сварити
рю: слухай йоджу. я тебе прошу, в тебе чудова фігура, я ж тобі не буду брехати.
я: ну добре. коли і де зустрічаємося?
рю: давай в класі десь за 10 хвилин до лінійки
я: добре, йой це ж вже за пів години треба виходити, а я ще без укладки та макіяжу ойойй
рю: ц, і без цього всього красива, давай поспішай!
я: окей рю, до зустрічі цілую!!
рю: до зустрічіііі
я виключила телефон та погнала малюватися
коли я вже була зібрана , написала до рю що виходжу.
я дійшла до тієї школи. нарешті.
заходжу у свій клас , якого не бачила ціле літо, і бачу щасливу рю!
я: кицююнюю, яка ти красива ! вау я в захваті!!
рю: а сама яка , тобі дуже личить!
ми пообнімалися , але...
у клас заходить хван.
той самий хван хьонджін котрий діставав мене всі роки школи.
х: та ви щоо, подивіться хто прийшов)
рюджін зразу подивилась на нього косо, прямо так і хотіла його вдарити своєю фірміною вертухою з ноги.
х: наштукатурилася? нічого не допоможе твоєму жахливому кхм кхм " личку "
всі засміялися. а ось мене ці слова дуже ранили. вперше це так мене ранять його слова. я думала він змінився.
рюджін це замітила , підійшла до хвана та вдарила його по лиці з кулака.
рю: ти думаєш хоч трішки головою? не думав що її це може ранити? ти тварь бездушна. знай це.
хьонджін промовчав та пішов геть зі своїми друзями.
у хвана також є дівчина, але, хах, він навіть не знає про неї, ні чо го.
адже він її не любить , вона так, просто для краси. хьонджін для неї занадто популярний.
ми вийшли на вулицю , я була трішки червона , але тільки на очах , адже я не прямо плакала , я трішки просльозилася.
і ось нас оголошують вже 11 класниками !
все пройшло дуже весело , і через годинки 4 ми пішли додому.
я живу одна , адже мої батьки закордоном у США. вони на заробітках. вони купили мені будинок , доволі красивий та комфортний.
коли я спустилась з рюджін по сходах ми знову зустрілися з хваном та його друзями.
х: що типу слова мої ранили? думаєш це мене розчулило і я прийшов вибачатися? та мені похуй))
я: та я й тебе не просила вибачатися
він замовк.
я: ти думаєш я хоч колись цього дочекаюся? думаєш я цього року буду просто так вск терпіти? хван хьонджін, це вже не весело, це вже 11 клас а не 8, і ми вже не діти щоб таким займатися, але, бачу, що ти так і залишився дитиною.
я пройшла повз них та штовхнула його плече.
рю: туди його , зразу видно що моя подруга)
я: ц))
