Не залишай мене наодинці з думками,
Я тебе прошу, не залишай...
Будь поруч зі мною трішечки більше ніж зазвичай
Нехай це все мине, ти навіть мене не кохай
Просто сьогодні одну мене не залишай
Не залишай мої забинтовані руки, розцарапану шию, коліна розбиті в крові.
І просто мою душу не ятри як зазвичай,
Нанесла шар тоналки, зафарбувала усі шрами та синці
І перекрила під очима червоні від сліз сліди.
Цього навіть ніхто не помітив з рідні.
Живемо наче і разом, а розуміння нема
Коли приходжу додому - навколо пітьма.
Під ранок, коли небо тільки сіріє
Прокинуся від кошмарного сну,
І відразу тобі напишу.
Напишу свої біди, переживання й рандомні слова
Котрі пишу з переляку як зазвичай
Потім мене накриває хвиля страху,
Після цього я знову тобі напишу...
Напишу переживання й страхи,
А тим часом почервоніють на горлі недавні
сліди
Сліди боязні та бажання чи небажання
померти
