1920 - тий
- Ні, є щось в червоному кольорі? А то ці кольори, мені зовсім не пасують. - запитала Т/І в продавчині, до якої прийшла, щоб обрати найкращу сукню, для найкращої дівчини у свому світі.
- Так, будь ласка пройдіть за мною..
Продавчиня повела Т/І до відділу для заможних.
- Можу запропонувати вам цю чудову сукню, це найкраще та найдорожче, що є в моєму магазині, та в Новому Орлеані. Прошу приміряйте, думаю вам підійде.. - сказала продавчиня, та посміхнулася.
Як тільки Т/І побачила цю красу, то зразу зрозуміла, ця сукня була зроблена, виключно для неї..
Дівчині зразу захотілося приміряти її, тому вона взяла її, та пішла переодягатися.
Сказати, що вона лягла добре, це нічого не сказати.. Т/І відчувала себе в ній королевою та богинею..
- Скільки з мене? - із піднятою бровою промовила дівчина, хоча не збиралася платити ні копійки..
- Вона коштує дуже дорого.. - продавчиня засумнівалася, що в такої молодої дівчини, вистачить хоча б на клаптик тканини, із цієї сукні.
Т/І зразу це помітила, тому не витрачала час, а на вампірській швидкості підбігла, та заклянула в очі.
Її дар.. або інші скажуть прокляття.. дозволяло брати все що вона схоче, треба лише заглянути у очі, та сказати..
- Я знаю, що ти дуже хочеш віддати цю прекрасну сукню мені тільки за мої прекрасні очі, бо в житті не бачила гарніших.. - із хитрою посмішкою промовила дівчина, та наклонила голову на бік, чекавши відповіді.
- У вас настільки гарні очі Міс, я таких ніколи не бачила,тому я дарую вам цю чудову сукню, носіть із задоволенням - спокійно та із посмішкою сказала продавчиня, та відійшла в сторону. - Запакувати вам її?