Василь сидів на уроці підперши рукою підборіддя. До аудиторії війшла класна керівниція Марія Вікторівна.
- Дорогі діти до нас в клас прийшли нові учні. Анна Луценко та Олександр Луценко.
Наперед вийшла дівчинка з каштановим волоссям. Анна була круглолиця і хлопець мускулястий бугайок, а на обличчі в нього страшні шрами.
- Розкажу я вам зараз мою історію.
▪︎▪︎▪︎
Стук у двері. У голові у Саші пронеслася думка .
" прийшли " - думав хлопець.
Мати повернулась і сказала::
- Залазьте до печі.- спокійно наказала вона. Заліз Саша в піч. Зайшли чоловіки до хати. Зв'язали і батька, і мати, посадили не бричку потім ще раз зайшли. Помітили Сашу з сестрою.
- Велазьтє. - каже один із них наставляючи на Сашу рушницю
- Надо іх допросіть. - сказав більшовик.
- Ви мене допросить, але сестру не чипайте.
- Гдє зєрно хранілі сука? - питає більшовик.
- Не знаю. - тихо відповідає хлопець.
- Брєшеш. - лезо ножа порізало Сашине обличчя і кров цівкою побігла на глиняну підлогу.
- Ето рєбьонок полєгче. - сказав напарник. - Может он діствітельно не знаєт.
Перший чоловік кинув Сашка на підлогу. Анна підбігла до брата. Саша Спираючись на на плече сестри вийшов на двір. Він дивився в слід бричці на якій згорбившись сиділи його батьки
Від шоку Саша навіть не відчував болю тоді коли Анна стала обробляти рани отримані при допиті.