Екзарцист і демон

глава1

Ф(Лі Фелікс.)
Ф-Ало, так слухаю... Ага, добре повторіть адрес.. ага, *** добре. Дякую, буду через пів години. -розмовляв з кимось по телефону Фелікс.
Договоривши, хлопець пішов збиратися. Склавши потрібні речі в портфель, Фелікс замовив таксі, та почав перевіряти чи взяв все, що йому було потрібно.
Ф- Так.. свячена вода, хрестик і ікони я поклав, хрест теж є, мотузка на всякий випадок також є. Бля.. чогось не вистачає, арг.. точно, ще церковні свічки.- Фиркнув вкінці Йомбок і пішов по свічки. Взявши їх, пішов до таксі, яке замовив раніше, вже сівши в машину, Фелікс сказав адрес водію і поїхав.
Приїхавши в потрібне місце, він подивився на дім *велеченький* промилькнула думка в його голові. Хлопець підійшов до дверей, та постукав.
Двері йому відкрила на перший погляд, приємна і красива дівчина, але синці під її очима та на тілі, і страх в її очах, говорили про своє.
?-Д...Доброго дня, Лі Фелікс?
-запитала дівчина, з надією.
Ф-Так, доброго дня Лідія, можна я тоді ввійду?-сказав Лі, посміхнувшись.
Лідія(Лід)
Лід-А, так, звичайно, вибачте..
-дівчина відійшла від дверей, даючи Феліксу прохід і вклонилась в знак поваги та вибачення.
Ф-Нічого, не потрібно вклонятись, і не вибачайтесь, все добре).
Зайшовши в дім, Лі посміхнувся одним куточком губ. А дівчина, коли закривала двері бридко посміхалась, це навіть не була посмішка, а оскал. Тим же часом, Фелікс розсипав сіль на підлозі, і поприскав свяченою водою, чим відділив себе від дівчини. Коли Лідія обернулась, то запитала що той робить, на що хлопець лиш взяв хрест в руки, та полив його свяченою водою, направивши його в її сторону і почав читати молитви. За мить, не змигнувши оком, дівчина впала і почала кричати, та битись тілом в підлогу.
Ф-Святий Михайле, допоможи нам в бою з нечистим, і захисти нас, рабів своїх від спокуси демона.
-Читав молитву Лі.
Через мить, дівчина почала рвати чорною і дивною рідиною, чи щоб воно там не було, а далі зразу ж знепритомніла. Фелікс комусь подзвонив, а пізніше заніс непритомне тіло Лідії на диван. Чому вона не втекла, можливо запитаєте ви? А тому що, Лі не тупий і прочитав декілька молитв на будинок, перед тим, як зайти, щоб жертва духу не втекла.
Коли вже приїхали ті люди, яким звонив холепець, то якась жінка подякувала Феліксу, після чого дала тому гроші і сказала, що він вільний.

Через певний час.

Приїхавши до себе додому, Лі переодягнувся, і поїхав в ТЦ, там він вже купив собі новий одяг до університету. Після ТЦ, він вирішив прогулятися до свого улюбленого місця в парку, біля кладовища. Там зазвичай не було людей, так як те кладовище давним давном вже зачинили, але там було красиво і атмосферно, так думав хлопець. Дійшовши до парку, він там вже сів на "свою" лавочку, яка була між кладовищем і самим парком. Фелікс сидів і занурився в свої думки. Спочатку навіть не звертав увагу ні на що, але потім, краєчком ока, помітив, що на гойдалці, за +-20м від нього, хтось сидить і дивиться на нього, але вже коли Фелікс повернув туди голову, там нікого не було.
Хлопець насторожився і взяв в руку маленьку колбочку зі свяченою водою, після подивився на годинник і зрозумів, що все час до дому, так як навчання ніхто не відміняв, а вже була 21³⁰. Так щей і осінь.
Бок почав йди додому. Коли він йшов, то почав відчувати чийсь погляд на собі.
*Бляха, не вистачає ще якогось маньяка зустріти, який ще мене ізнасілує, ось же сука... говорив ж мені Хан: ,,не ходи там, коли темно, бо можуть, якісь наркомани лазити" а я що зробив... Ех.. Нечисту силу я розїбати на раз два три можу, а ось людину, а ще якщо це альфа ... я хоч і сильний омега, але що тут говорити, природа робить своє і альфа на 100% буде сильніший за мене.*
І тут, в один момент, піднімається сильний вітер, починає мигати світло і стає не по собі.
В один момент Фелікса хтось різко бере за талію, і закриває його рот рукою. Страх покриває тіло Лі.

?-І що ж, такий солодкий хлопчик, робить в такому місці? Скільки тобі років то? Краще не мовчи, а то шию тобі зверну. -трохи з насмішкою, але водночас трохи зі злістю говорило те щось.
Ф-Я..я гуляв..
?-А на друге запитання відповісти?
Ф-18...
?-О, то ти в нас повнолітній, хех...
В один момент, в голові Фелікса виникла геніальна думка, вдарити по найбольнішому місцю, нище живота, але треба дочекатись потрібного моменту.
?-Навіть не смій.
Ф-Щ..що.?
?-Вдарити не допоможе, а тільки собі гірше зробиш, я ж тобі шию можу звернути, я ж казав тобі це..~
-з насмішкою говорив той.
Ф: *Він.. що демон!?*
?-хех, правильно думаєш, дурашка.
Зрозумівши це, Фелікс швидко реагує і виливає з колбочки воду на те незрозуміло що, і біжить як тільки може на автобусну станцію.
Прибігши й сівши вже в автобус, він їде. Доїхавши на зупинку біля дому, хлопець біжить до будинку та замикає двері. Після цього, йде в свою кімнату.
Ф:*Хах, свята вода завжди виручає, але він не погнався за мною, але видно що він вищий рангом.. хм.. чому? Бля.. Я ж не засну..*
Але праця за ці дні дала своє, і він заснув.

На ранок

Прокинувшись зранку, після всіх ранішніх процедур, Лі йде в універ.

Вже в класі.

Вчитель-Діти, знайомтесь, це ваш новий вчитель, мінстер Хван Хьонджин, прошу любити і жалувати.
Х(Хван Хьонджин)
Ф:*Це ж він... що? Але як?*
Х:*А ось і моя дурашка...*
//Привітик вот перша частина я її трохи підкоректувала надіюсь вам сподобається)))