Екзарцист і демон

Глава7

  Джисон уважно дивився на явно сердитих хлопців і не розумів, що між ними сталось до поки вони ''курили''. Коли ті підійшли до нього, він напружився і сів рівно обводячи поглядом то одного, то другого.Ніхто з них не смів переривати важку, через атмосферу тишу, але все ж таки, першим почав розмову Мінхо.   

 М: Хан, ми маємо дуже важливе питаня... -хлопець зробив паузу і знову продовжив. - Якщо тобі довелося би вибирати між мною і Синміном, то кого б ти вибрав? -погля хлопця був одночасно і сейозним, і схвильованим. Було помітно, що вони з Синміном нервували. 

Д: Хах, що тупі запитання? я б вибрав двох, ви обоє для мене близькі. -відповів хлопець з нервовим смішком.

 С:Хан! Це серйозно, кого б ти вибрав з нас обох? -Синмін сказав це голосніше, майже не кричачи.   

Д:Та що сталось на тій йобаній вулиці!? Чого ви пришли такі серйозні? І якого ти на мене підіймаєш голос!? Блять, ви можете пояснити, що сталось? Ви двоє пришли самі не свої і задали таке тупе запитаня. 

С:Хані, вибач. Я не хотів підвищувати на тебе голос. Просто розумієш... Ти мені подобаєшся, це взаємно?

  Хан від такої заявочки, бідний аж поблід. Він точно такого не очікував. Хан вважав Синміна лише хорошим другом з яким у них був елітний флірт. Хлопець кілька секунд помовчав і почав мотати головою 

Д:Ні-ні-ні, такого не може бути! Ти жартуєш, так? Скажи, що ти жартуєш. Синмін ти мені лише хороший друг і не більше.

 Синмін лише опустив голову, після чого тихо відповів "все ясно" і обернувшись до виходу пішов з кав'ярні геть, залишивши Мінхо і Хана разом 

М:Хан...-Не встиг Мінхо договорити, як Джисон його перебив. 

Д:Відвези мене додому. Мінхо вирішив не продовжувати свою думку і взявши свої речі, попрямував з Джисоном до машини.

 ******* 

 Майже цілу дорогу Джисон дивися у вікно і про щось роздумував. В машині була не найкраща обстановка, до будинку залишалось хвилини 2 і Мінхо хотів вже щось сказати, щоб полегшити обстановку, але його випередив Хан.

 Д:Ти теж хотів мені зізнатись, як Синмін?

 М:Хан я -Він знову перебив Мінхо.Д:Давай без історій. Так чи ні?

М:Так.

 Вони вже якраз приїхали, і Мінхо почав паркувати машину, хлопець явно не очікував наступних дій Хана, а той в свою чергу схопив Мінхо за воротник, і притянувши до себе поцілував. Мінхо від такого явно притрихуїв, але швико оговтавшись, він взяв верх в поцілунку і пустив свій язик в ротик Хана. Цей поцілунок був пристрасним, грубим і напористим в ньому не було ні краплини ніжності. Мінхо покусував губи Хана, скріпивши свої руки на талії хлопця, посадивши його собі на коліна. Повітря чертовськи не вистачало. Тому Мінхо відстранився від тіла Джисона, але ненадовго, бо його губи перемістились на шию Хана, на якій почав залишати вологі поцілунки і укуси. Від такого Хан видавав тихі напівстони.Бідному хлопцю тупо не було чим дихати. Було таке відчутя, що градус повітря в машині перевищував 40.