Три горішки для Техьона.

Останній горішок

Техьон, зайшов в конюшню через задній хід, заводячи Юрашика на його місце. Він хотів зняти з коня сідло, але на його плечі звідкілясь взялась рука. Бідний омега дьоргнувся і хотів закричати, але руки невідомого повернули його за плечі і закрили його рот.

— Тихше! Хочеш всіх розбудити?

Перед ним стояв Чімін. Омега запахом цитрусу, стояв дуже схвильовано, адже його друга довго не було і омежка сильно почав переживати.

— Техьоне! Де ти так довго був? І що це за прикид? Де ти його взяв?

На не зрозумілого хлопця, посипались кучу питань, на яких юнак не знав як відповісти.

— Чіміні, я був у замку.. я танцював разом з принцом..

— Ти танцював з принцом? А мачуха? Вона тебе бачила? — хвилювання парубка переливалось через край.

— Бачила, але не знає, що це був я.

Тихо мовив Техьон витягуючи захований клаптик вуалі. Чімін вражено ахнув, очі бігали від захоплення і цікавості. Милий омега сам не знав, що зараз відчуває. Чи захоплюється відвагою друга, чи боїться за нього. А якщо дізнаються..?

— Те, тобі потрібно чим пошвидше переодягнутися! Мачуха може в любу секунду з'явитись, ти ж знаєш, що якщо вона тебе побачить в такому вигляді.. відшмагає до посиніня.

Техьон ковтнув в'язку слини і повільно кивнув головою, побігши повз Чіміна, який стривожено піджав губи.

Тимчасом принц стукав у масивні двері, в які заїхав часом раніше Техьон.

— Відчиніть!

Чонгук був у відчаї, знайшовши омегу на якій захотів одружитись, — а той втік не давши йому і шанс.

Пробігаючи повз двері в які стукав Гук, Техьон злякано завмер, розирнувся і знову помчав до сходів, які вели в його маленьку комірчину. Чим пошвидше забіг наверх і слідкував за людьми, які від гучного гаміру попросиналися і вилізли з теплих приміщень на вулицю, де Гук продовжував голосно бити кулаком в двері. 

— Відчиніть же! — знову крикнув Чон.

— Що сталося? — запитала кухарка, яка причимчикувала, підібравши під руку Чіміна.

— Чекай, — сказав конюх.

В цей момент Чонгук на коні вибив двері і в'їхав на територію мачухи Тете. Зупинивши свого коня, Чонгук обвів наляканих людей поглядом.