Не все так однозначно, еге ж?

2

— Він... Швидко заводить знайомства, — Техьон відкусив шматок сендвіча з куркою і з неприхованим скептицизмом глянув на фліртуючого Чонгука, фліртуючого омегу та автомат з напоями, що опинився між ними. Омега був іншим. Не тим, що вчора. Не тим, що позавчора.

Оте промальоване олівцем, що Техьон собі про Чона думав, автоматично виводилося перманентним маркером.

— О, та потрахаються і розбіжаться. Або просто розбіжаться, — Юнгі на відміну від друга ніякими особливими манерами не відрізнявся, тому говорив з повним ротом картоплі фрі і слова фільтрував раз через раз. Техьон перевів на нього погляд, скривився. І на фразу, і на повний рот. Але промовчав. Зрештою, у нього немає права вказувати людям, як вони мають говорити. Юнгі й без того вкоротив свій лексикон ледь не вдвічі.

— Чорт забирай, — Чонгук за лічені секунди опинився біля їхнього столу. Він всівся на вільну частину лавки біля Техьона і безцеремонно розкинув ноги, через що омезі довелося свої звести ще сильніше. — Ніби і не переводився, — альфа потягнувся до коли Юнгі, за що миттю дістав по долоні. — Ей! Не будь козлом! Я взагалі-то з баскетболу.

Юнгі відсунув свій напій далі від загребущих рук друга.

— Я теж. І я там був з тобою, ідіот. Тому купи собі сам.

Чонгук надув губи та вказав пальцем на довжелезну чергу біля буфету.

— Я здохну десь на середині від зневоднення.

— Менше треба тратити час на сумнівні перспективи для свого члена, — Юнгі знизив плечима, мовляв, не моє діло.

Чонгук невдоволено застогнав, витягнув руки та плюхнувся грудьми на стіл. Техьон мимоволі скосив очі. Цей альфа ніс у собі надто багато світлового шуму, привертаючи увагу навіть найбільш незацікавлених. Він ловив погляди, відкрито дивився у відповідь, багато посміхався, багато підморгував, багато говорив. Вмів у соціальність, якщо коротко.

Техьон тихо видихнув, коли чужі повіки зовсім трохи розплющились, заливаючи щілину очей темрявою. Він ледь пересилив себе не смикнутись, відвернутись повільно, вертаючи увагу скляній пляшці соку. Не хотілося б, щоб його не так зрозуміли.

— Може ти мене врятуєш від смерті, Кім Техьоне? — чужий голос стишився і звучав куди глибше, ніж кілька хвилин тому.