Не все так однозначно, еге ж?

3

     — Відколи ти почав нагадувати сумну купку лайна? — Юнгі опустився на лавочку біля Чонгука і простягнув йому картонний стаканчик з кавою. Друг розпачливо зітхнув. Мін заозирався і розуміюче хмикнув. — Ясно.

Чонгук тихесенько так завив.

— Він про мене хоч іноді говорить? Хоч... — альфа здійняв свої такі не в міру блискучі очі. — Хоч щось? Хоча б погане?

Юнгі стиснув губи. Він не зовсім розумів, що між цими двома відбувається ось вже як третій місяць, але щиро за них обох переживав. І за Техьона, який при кожній згадці про молодшого Чона закочував очі та миттю ховався за своїми численними стінами. І за Чонгука, який очей з Кіма не зводив і все більше нагадував того самого по вуха закоханого придурка з якоїсь романтичної книги для підлітків.

Проблем у цьому всьому було аж дві — по одній на кожного.

Техьон у питаннях будь-яких натяків на хоча б можливі шанси для якихось змін у його житті все ще був непробивним. Особливо зараз. Тоді, коли до конкурсу залишався якийсь місяць. Омега не бачив нічого, окрім своїх креслень.

Напевне.

Бо іноді, ну дуже, дуже рідко Техьон на Чонгука все ж дивився. Ніби мимоволі, бо коли сам себе обсмикував, то виглядав більш ніж здивованим власною поведінкою.

В іншу сотню моментів, які не рідко, не дуже рідко, і не дуже дуже також, а скоріше в біса часто тире майже завжди, Кім все ще виставляв перед альфою весь свій наявний захист. Сарказм, яким Техьон ніколи так густо не розкидався, бо був від маківки до кінчиків пальців на ногах ввічливим. Ігнорування, яке теж ніяк не попадало у межі вихованості. А ще, звісно, гострий язик.

Так, Юнгі міг би зробити свої очевидні висновки і спробувати підштовхнути друга, але Техьон завжди був таким незрозумілим, що хрін знає, чи можна на нього взагалі переносити якийсь там особистий досвід. Вся його поведінка могла і водночас цілком не могла свідчити про симпатію.

Чонгук... Чонгук все ще залишався Чонгуком. І навіть якісь дурнуваті, божевільні, фантомні сердечка, якими переповнювалися його очі при одній тільки згадці про Техьона, не могли гарантувати чистоту чужих почуттів. Юнгі знав Чона понад п'ять років і за цей час жодного разу не чув від нього ні слова про серйозні стосунки. Тому зрозуміти, чи цього разу альфа справді настільки у комусь, наскільки виглядав, не було ніякої можливості. Це, як і у випадку з Техьоном, міг бути "місандерстендінг". По простому — Кім Чона динамив, Чонгука це зачепило і ще більше розпалило.