Може давай спробуемо?

133 10 0
                                    

На ранок вони проснулась в обіймах один одного. Перший прокинувся Хан, на його привелике здивування, коли він побачив чужі руки на його талії, і дихання яке приємно лоскало його шию. Він відчув, що він в безпеці в цих обіймах. Йому на стільки сподобалось, що він ліг на груди начальнику, і під стук його серця Хан знов заснув.

Через годину прокинувся Мінхо, коли він побачив Хана на грудях, йому стало дуже приємно. Він відчував, що саме так і повинно бути, хоча вони знайомі тільки  тиждень. Мінхо поклав свою лодонь на потилицю Джисона і трішки погладив. Хан порушив головою, Лі зразу прибрав руку бо думав, що він прокинувся, але на його щастя ні.
Він такий милий коли спить. Так не хочеться його відпускати, тільки ще сильніше пригорнути до себе. Але вже треба вставати. Але так не хочеться, так не хочеться будити це чудо. Мінхо старався дуже тихо та спокійно перекласти голову Хана на подушку, щоб не розбудити, але не вийшло.
- Ммм
- Вибач, я не хотів тебе будити
- Ні.. Ні чого. А яка година?
- Зараз подивлюсь я сам тільки встав
Мінхо встав і взяв телефон. На годиннику було 11:36
- Ого пів на дванадцяту.
- Так я в основном встаю о дев'ятій.
Ось на стільки мені сподобалось з тобою спати.
Хан посміхнувся, і встав з ліжка. Він був спокійним не дивлячись на те що він хвилину назад лежав на грудях у Мінхо. Типу кажучи собі "ну я що він ні чого не сказав то все добре". Але не все було добре в Мінхо досі не може зупинити шалений рух серця й метеликів в животі, які так і норовлять, вибратця на ружу і перетворитися в збудження.

   Так як все вже було зібрано крім зубної щітки Джисона, запасних щітки для Мінхо і пасти. Вони вирішили зразу поїхати до Мінхо (до речі це запропонував сам Мінхо)
Як тільки вони під'їхали до будинку,  в Хан був шок який дім був гарним і великим (Якщо що вони були трішки за містом) 

 Вони вирішили зразу поїхати до Мінхо (до речі це запропонував сам Мінхо)Як тільки вони під'їхали до будинку,  в Хан був шок який дім був гарним і великим (Якщо що вони були трішки за містом) 

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

- Подобаеться?
- Так він такий гарний
- Ти ще в середині не бачив який він. До речі весь інтер'єр робив Хьонджин.
- Серйозно?
- Так, це був його подарунок на моє день народження. Він сказав ось тримай зроби собі красу в домі, це його хобі.
- Ого круто, я вже хочу подивитися
- Тоді пішли. Куточки його губ трішки приподнялись.
- Ти тільки що посміхнувся?!
- Що?
- Ти тільки що посміхнувся
- Напевне.
Що ти зі мноною робешь Хані?
- Ладно ходімо тобі ще потрібно все розкласти.
- Окей
Вони зайшли до будинку і в Хана чуть щелепа не відписала на скільки тут було дуже гарно

Ти єдині мої ліки ~ Закінчено~Where stories live. Discover now