-Мені якось снилося як я стояв в темному приміщенні де пол трохи підсвічувався сіро-білим світлом. Спочатку навпроти мене була пожежа де згоріла заживо якась кицюня, потім та пожежа зникла і під моїми лапами з'явилося моє відображення яке було прямо в полу. Я тоді викрикнув але це вже особисте. І вдарив по полу від чого моє зображення розкололось на 9 частинок і на кожній були мої емоції. Побачивши емоції страху й невпевненості я їх розчавив від чого зображення мене з цими емоціями зникли назавжди а візерунки на них нагадували морозні краєвиди на вікнах будинків двуногих, осколки відлетіли прямо до моєї груднини й я зробив крок назад і побачив вже засохлу кров наче відбиток 2 лап. Ще один крок і я полетів в прірву. А прокинувшись я став вже не таким боягузом як раніше. Не знаєш що це означає?- Плямолап сів
— хм... дай подумати... — задумливо сказала вона втупивши погляд у землю.
- То що та знаєш що це могло означати? - Запитав Плямолап
— я не впевнена що правильно розтлумачу... дев'ять частинок.. схоже дев'ятьма життями.. сгорівша кицюня...відбитки крові від поранення... мені треба порозмовляти з Місяцекригом або з Горобцелапом щоб розтлумачити твій сон. — сказала вона подивившись на новака.
— сама я точно не впораюсь. — муркнула новачка підвівшись на лапи збираючись йти.
Котик лише спокійно провів її поглядом та пішов до табору але як тільки вони прийшли до табору Дубосерд підізвав його та Перлинолапку хвостом...
