Чи говорити правду?

Пролог

Зловити метелика насправді легка справа, якщо метелик літає поряд. А як зловити метелика, якщо вони тут не водились з часів старого доброго короля Данила. Діти та здурілі старі так знудились, що почали ловити в сітки комарів, коників, мух та шершнів. Лише, діти вельмишановних ловили нічого. Абсолютно нічого, це дурний тон. Побачите панича десь з сіткою, так світ їх заклює. Винятки були, ловити жито. От гадаєте, як? От, Христинка Ліварук грає з паничем Куліусом Марджа. Вона закидує жменю, а хлопчик має встигнути зловити як можна більше жита. Кожне зернятко дороге, близька подруга мати Христинки приплітала в коси моси правила минулим літом: "бережи котцик, кожну хвилину як кожну зернинку, кожна зернинка, як думка твоя, як слово, як дія суперника. Христинко, не дай сказати думку жита, дай житу жита кореню свого". Коліус був найкращим гравцем в житю але завжди поступався розумінню алегорій гри з наповнення їх величності.

На вулиця робилась пательня, підходило до вечора, коли молодики вибрались пробігтись до ближньої посиділки "Фріб".

Два хлопці взагалі не поспішали виходити з прохолодної академії, де настала тиша й можна нарешті відпочити:

— Лідія збирається до нас зайти ввечері.

— Олег, нагадай, що вона хотіла? — встаючи з місця запитав старший брат. — Ти ж знаєш, якщо вона знову прийде диклемувати старого барбариса, нового короля, то навряд чи я дам знову доступ їй в бібліотеку.

— Та прошу тебе, чого ти так дразнишся? Вона ж жартує над тобою, а ти не помічаєш цього.Ну, йди по-ві-ль-ні-шеее. — Олег встигав на секунду вирівнятись й втрачав одразу темп, запхеканий плив позаду але хвилькою діставав до брата.

— З вами знудитись можна, нащо ти її запрошуєш постійно?

— Лукас, ну зажди ти! Вона буде не одна, — Олег вибіг перед братом, поклавши руки на коліна, запихано продовжив: — це її подруга, вона приємна дівчина.

Лукас тільки хотів відповісти: «Приємна? То ця дівчина ніяк не відрізняється від інших її подруг...», але лиш почав як в нього врізалась дівчинка з хлопчиком. Дівчинка лише ойкнула, а хлопчик моргнув й побачив обличчя знайомого анара*, почав вибачатись й перепрошувати.

— Вибачте, вони загрались в житю, — позаду підійшла дівчина, на бруківці з'явилась тінь до якої приєдналась ще одна. «Олег», подумав Лукас, — ви не сильно забились?
Лукас не очікував, що дівчина притримає його за руку, як вставатиме.

— Ви що, не знаєте, що не можна торкатись анара, якщо не знайомі й не отримали дозволу це зробити?

— Лукас, перестань, вона ж просто хотіла тобі допомогти, це звичайна ввічливість, — Олег стояв поряд тримаючи корзину з квітами й овочами, — Соломія, не ображайся на нього, в нього не вдався день.

— Та пусте, я розумію як це дивно і не коректно виглядало. Я чула вже про кольдів*, вони вже відкрились недалеко від Вільнера.

— Звідки ви володієте інформацією? — Лукас намагався зрозуміти, де б могли познайомитись ці двоє. Вона не виглядала як анарка, навіть не пані, а скоріше няня дівчинки з хлопчиком. Можливо Олег допомагав комусь з них навчанням, таку недоспідницю з...чоловічими літніми черевиками важко сказати, де б і як міг висококваліфікований анар познайомитись з простою нянею, бо зазвичай вони не перетинаються, коли дітям час навчатись.

— Це все плітки, пане. — Дівчина посміхнулась Олегу. — Ну все, давай сюди кошик, нам вже час повертатись.

— Я б міг допомогти, в тебе ж була травмована рука? Ти нещодавно...

— Вже не болить, ти ж знаєш, все швидко загоюється з тими «еліксирами». Здається, твій брат? — Соломія кинула на Лукаса, на що він позитивно махнув. — Схоже хоче про щось поговорити. А нам вже справді час. Так Христинко, Коліус?

— Так! Пане, ви загубили анарську накидку, візьміть, ми правда не спеціально!

Лукас крутився в пошуках тої своєї фіолетової мантії, яка злетіла. Він був здивований, як вони спілкуються...як друзі. Він не знав, що в Олега є подруги дівчата окрім Лідії.

— Дякую, Олег, нам справді час йти, треба поговорити про Кольдів й території Вільнера.

Анар — людина, наділена магічними здібностями трьох видів.

Кольди — злі духи, що почали з'являтись від невдалих експериментів ланарів, експериментаторів що наділені здібностями створювати нові магічні реліквії, талісмани й легких магічних приладів.