Війна не вирішує нічого, окрім того, хто залишиться без батька, матері або дому.
_______________________________________________________
Джисон подивився на здивованого Мінхо
- Не роби вигляд, що не розумієш нічого - зі злістю сказав Джисон
- Але я правда не розумію хто це - сказав Мінхо
- Це був росіянин, все ж таки кордон змінив тебе - Джисон обернувся та почав йти
- Зачекай! - крикнув Мінхо
Джисон обернувся
- А звідки він знає тебе? - запитав Мінхо
- Він викрав мене, знущався, а потім... - очі Джисон заповнилися сльозами, Мінхо підійшов до нього та стер пальцем сльози
- А потім що? - схвильовано запитав він
- Він мене зґвалтував! Я зіпсований, розумієш? - крикнув Джисон та відштовхнув руки Мінхо
Мінхо мовчки обійняв його та притиснув до себе
- Хані, ти не зіпсований - погладивши по спині, сказав Мінхо - ти ніколи не будеш зіпсований, я кохаю тебе
- Я не вірю твоїм почуттям - шепітом сказав Джисон
- Я... - не встиг Мінхо договорити,як Джисон відштовхнув його руки та відійшов
- Хані, ти чого? - запитав Мінхо
- Не підходь до мене більше та не чіпай мене, ти просто використаєш мене! - крикнув Джисон - я не повірю ні одному твоєму слову!
- Джисон, дай мені сказати - попросив Мінхо
- Для чого ти повернувся сюди? Для чого ти повернувся в війну?! - кричав Джисон
Мінхо навіть не знав відповіді на це, він просто дивився на нього та підбирав слова в голові. Він сам не розумів для чого він повернувся сюди,напевно він сильно сумував за Джисоном?
- Чому ти мовчиш?! - крикнув Джисон
Мінхо мовчки підійшов та взявши за талію Джисона, притягнув до себе, що їхні обличчя були в сантиметрі один від одного. Тільки так Джисон помітив очі Мінхо, вони постійно були закриті волоссям, а зараз він побачив його темні, карі очі, які дивилися в його очі та щось читали. Мінхо наблизився до губ та залишив маленький поцілунок, щоб подивитися як відреагує Джисон. Джисон шокованими очима дивився на Мінхо, а Мінхо поцілував його на цей раз довше та ніжніше, він притискав Джисона до себе та тримав за талію.
- Мінхо, я... - не встиг договорити Джисон, як Мінхо перебив його
- О боже, прошу вибач! - крикнув Мінхо та відпустив його - я не мав цього робити
- Мінхо, заспокойся - сказав Джисон
- Тепер ти підеш? - сумно запитав Мінхо
Джисон підійшов та взявши за шию Мінхо, залишив маленький поцілунок на його губах
- Я не довіряю тобі, але ти так маниш мене - шепітом сказав Джисон
Мінхо посміхнувся
- Я тебе правда щиро кохаю, Хані - шепітом сказав Мінхо
- Я теж кохаю тебе... - невпевнено сказав Джисон
- Ого, я щасливий почути це - він обійняв його
