Перероджений в дочку героїв

Розділ 29. Прибуття.

Хоч Фінія і встигла навчитися деяких бойових прийомів, її знань все одно було недостатньо, щоб захистити дівчаток від справжньої небезпеки. Кинджал можна використовувати тільки під час захисту, коли під рукою немає нічого іншого.

Вона не могла битися на рівних навіть із Ніколь!

- Здебільшого я навчалася домашній роботі, щоб прислужувати пані Марії та її доньці Ніколь. Тому я ніколи раніше не думала, що мені знадобиться з кимось битися.

Правильно, Марія і Ріель - Герої, і захищати їх - дурна ідея. Ні, Гадорус ще може спробувати захистити своїх друзів від злого монстра, але така ельфійка як Фінія лише заважатиме.

- Але це не означає, що я маю стояти осторонь і не допомагати тобі, Ніколь!

- Ти хочеш сказати, що я занадто слабка?

- Ні, не хочу!

Справді, хоч тіло Ніколь і слабке, але ось бойовий досвід, успадкований від Рейда, на даний момент допомагає вирішувати всі проблеми.

Велика кількість різних атак, а також розуміння слабких сторін ворога і швидкий аналіз дій супротивника в бою - ось, що дає змогу Ніколь здобути перевагу над супротивником, незважаючи на свою слабкість.

- Але тобі потрібно стати сильнішою в майбутньому, інакше ти відстанеш від Мішель.

- Це вірно!

В Раумі немає Ріеля або Марії, але замість цього є Максвер і Кортіна. Суть в тому, що вони погодились тренувати дівчаток і бути їхніми опікунами.

Звіролюдина Кортіна етнічно сильніша за людей, але все ще далека від професійних лицарів.

Ельф Максвер взагалі залишається на недосяжній висоті для більшості професійних лицарів як в силі, так і в умінні. Це пов'язано більше з його віком, ніж із дарами.

Цікаво, скільки зараз років Максверу? Напевно, ближче до п'яти сотень, оскільки вже тоді він був схожий на старого.

Фінія підійшла до авантюристки і щось із нею обговорила, але та тільки негативно похитала головою.

- Вам потрібно звернутися до Леона, я не вмію поводитися з кинджалами!

- Ем...

Фінія трохи надула щоки, оскільки думала, що зможе попросити єдину авантюристку в загоні, щоб та показала їй кілька захисних прийомів.

- В нього немає дару фехтування, але в нього чудово виходить і без нього, тож тобі точно краще звернутися до Леона!

- Немає дару?

Якщо подумати, то Ніколь бачила тільки одного мечника в своєму житті. Ось тільки порівнювати Ріеля зі звичайним лицарем або авантюристом - досить безглузда затія. Коли твій майстер дуже обдарований, навчитися чогось досить складно.

Саме тому діти спочатку вчаться просто махати мечами, а вже потім ідуть до більш професійних вчителів.

- О, ти можеш розповісти мені хоча б про основи?

- А що Ніколь, хіба вона не може?

- Я?! Ну, я не можу, бо мене навчав батько, а я сама мало що знаю.

- Батько! О, містере Ріель! Як я тобі заздрю, сама б не відмовилася від парочки уроків від Героя!

- Ну, в цьому є свої плюси.

Ріель був чудовим вчителем тільки з однієї причини - він мав нелюдське терпіння. Його дуже складно вивести з себе, і він завжди міг підказати, як зробити правильно.

Під час навчання він був холодний і спокійний, а свої емоції і почуття ховав так глибоко, як тільки може зробити це людина.

Ось чому він був чудовим вчителем, але все ж навчатися в нього складно через його ідеально відпрацьований стиль.

- Гаразд, мені треба трохи відпочити!

Навіть при всьому бажанні Ніколь не могла показати Фінії пару прийомів. Під час бою зі стерв'ятниками права рука дівчинки постраждала і зараз Ніколь не могла тримати навіть ложку, не кажучи вже про катану.

Поки вона відпочивала, попутно вислуховувала Фінію.

- О, це вірно. Твоє зап'ястя постраждало, але найголовніше, що немає перелому!

- Ми вже говорили про це.

- Так, але я ж повинна переконатися, що з тобою все гаразд. Я відповідаю за тебе перед Марією!

- Гаразд...

Фінія наклала гарячий компрес на руку Ніколь, щоб розтягнення перестало нити якомога швидше. Коли компрес подіяв, Ніколь відчула, що біль минає.

- Фур'а-а-а-а.

Теплий компрес був приємним, по руці пробігло тепло, і біль вщухла. Почувши це, Фінія розсміялася.

- Ха-ха! Ніколь, ти точно схожа на маленьке кошеня!

- Му?

Сама Ніколь не вважала себе схожою на кошеня, але якщо так вважає Фінія, то дівчинка не стала сперечатися. Фінія взяла велику ковдру і вкрила Ніколь.

- Ніколь, тобі треба трохи відпочити. Будь ласка, поспи!

- Добре... що...

Фінія та Мішель вийшли з карети, щоб дати трохи часу молодій пані відпочити. Наразі дівчина та ельфійка вирушили до торговця, який займався обробленням стерв'ятників.

Вечеря почалася з нових проблем. По-перше, права рука була зафіксована шиною, щоб зап'ястя не піддавалося зайвим навантаженням, а по-друге, їсти лівою рукою дуже незручно.

Бачачи, як Ніколь мучиться, Мішель і Фінія вирішили їй допомогти, і дівчинка знову перенеслася в той час, коли її годували з ложечки.

- Відкрийте рота, пані Ніколь.

- Так, Ніколь, скажи: "Ням"!

- Ням! Ням!

Ніколь була голодною, бо проспала обід, а на вечерю був смачний овочевий суп, який приготували торговець і Фінія. Мішель годувала з ложечки подругу, не даючи тій часу навіть на те, щоб віддихатися, від чого це виглядало так смішно, що всі навколо реготали.

- Ну ось, я наїлася! - задоволено облизнулася Ніколь.

- Ех, а я поїсти забула.

- Ну нічого, Мішель, в нас ще є суп. Тим паче, якщо Ніколь добре їсть, значить іде на поправку.

Фінія допомогла Ніколь витерти рот, і вечеря продовжилася.

- Практично цілий рік нагодувати Ніколь було ще тією пригодою.

- А ви мені практично нічого й не давали.

- Як це, пані Марія сама тебе годувала!

Одне молоко? Ні. Ніколь не стала заперечувати, щоб ще більше не нариватися на нотації Фінії.

Найближчі дні були проблемними. Ніколь не могла самостійно зняти з себе одяг і навіть сходити в туалет. Прийоми їжі теж були проблемними, тож дівчинці довелося в усьому покладатися на подругу або Фінію.

Коли зап'ястя перестало боліти, і Ніколь змогла повернутися до нормального життя, вони прибули в Раум.