Перероджений в дочку героїв

Розділ 36. Немає плану? Імпровізуй!

Фінія повернулася до того місця, де на неї чекали дівчатка. Візок все ще стояв біля міських воріт, а чоловік не вийшов із кімнати.

Оскільки охоронець в долі, звертатися по допомогу до когось із охорони біля воріт нерозумно, вони одразу можуть зловити незнайому ельфійку і двох маленьких дівчаток.

Можна повідомити Максверу і Кортіні, вже вони точно зможуть розібратися, але поки Фіні повернеться до будинку Героя, віз вже встигне покинути місто.

Її сил не вистачить, щоб відкрити колоду. Виходить, що дитину, яка перебувала там, врятувати не вийде? Може, варто перемогти їх в бою і змусити відпустити дитину? Ні, їх як мінімум троє: начальник зміни, його заступник і цей чоловік, що вивозить дитину.

- Так ми нічого не зможемо зробити?

Візок збирається покинути місто перед самим закриттям міських воріт. Іншими словами, вони роблять це, щоб опинитися за межами міста практично на самоті.

Якщо Фінія з дівчатками вирішить простежити за ними, то опиниться вночі в незнайомому лісі.

Стоп! Якщо ворота закриють, до того моменту як візок покине місто, то їм доведеться чекати до самого ранку.

- Потрібно зіпсувати візок, щоб в нас з'явилося ще трохи часу.

Велика колода такого розміру, навіть порожня всередині, все одно повинна мати пристойну вагу. Якщо візок буде зламаний, його доведеться перевантажувати, а зробити це одному або навіть утрьох неможливо.

Їм доведеться чекати ранку, а потім перевантажувати колоду в інший візок, але і це ще дрібниця. Цілий день центральними вулицями їдуть торговці, тож контрабандистам доведеться чекати вечора.

Фінія могла б просто вкрасти візок і поїхати на ньому до будинку Кортіни, але чоловіки швидко помітять зникнення, а навантажений візок рухається зі швидкістю дитини. До того ж, Фіні ніколи не керувала возом, що ще більше лякало її.

Ніколь уважно оглянула візок і помітила великі ножиці, що ниткою були прив'язані до краю воза. Це звичайні робочі ножиці, якими розрізають мотузки, якщо вони застрягли. Предмет досить тупий, але це все, що зараз мають дівчата.

- І це все? Якби ти взяла з собою хоча б катану...

Спочатку вони планували тільки відвідати Максвера, тож брати з собою зброю не було сенсу. Щоправда тепер, в катані з'явилася гостра необхідність, але Ніколь вирішила не думати про це.

Вона взяла ножиці й почала думати. Просто розрізати мотузку буде недостатньо, на усунення цієї проблеми піде менше однієї хвилини.

- Відійдіть вбік, я все зроблю.

Фінія і Мішель відійшли за будинок, щоб їх не помітили, а Ніколь пірнула під віз.

Якщо зняти центральне кріплення, що з'єднує колісну вісь і візок, то вони не зможуть проїхати й пари метрів.

Якщо колеса не поїдуть самі, то вже за кілька метрів візок опиниться на землі, а його ремонт триватиме кілька годин без врахування розвантаження.

Ніколь знайшла потрібне кріплення. Воно було старим і вкрите іржею. Використовуючи вістря ножиць, щоб підколупнути залізну пластину, дівчинка почала розбирати механізм.

Коли все було готово, вона вилізла з-під воза, але зустрілася з чоловіками.

- Дитина?

- Ем, ну...

Чоловіки, схоже, зраділи, вони радісно потирали руки.

- Ми просто грали з подругою в хованки, і я вирішила, що це чудове місце, щоб сховатися.

- Так?

- Так! Мені вже час іти, мене шукатиме подруга.

- Ні, ти подивися. В неї різні очі, за таку заплатять сповна!

Зараз Ніколь була одягнена в коротку спідницю трохи вище колін, довгі білі гольфи до стегон. Бавовняна сорочка надавала їй додаткової краси, а розпушене сріблясто-блакитне волосся робило її милим ангелом.

До того ж різнокольорові очі доповнювали цю картинку, будь-який чоловік зможе закохатися в таку особу. І вже тим більше доплатити, щоб нею володіти.

- Мені пора йти.

- Ні, тобі краще залишитися з нами.

Ніколь розуміла, що її ніхто не планує відпускати. Оскільки Фіні та Мішель стоять трохи подалі, то вони й не можуть зараз побачити, як до Ніколь підходять двоє чоловіків.

Ніколь міцніше схопилася за руків'я гострих ножиць і, вичекавши потрібний момент, хотіла вдарити чоловіка в живіт. Ось тільки він схопив дитину за руку, різниця в силі була величезною.

Він вихопив в неї з рук ножиці й кинув дівчинку на землю.

- Хіба мама не вчила тебе слухатися старших?

- Вона вчила мене відрізняти людей від виродків!

- Яке погане слово!

Чоловік вже поліз у сумку, щоб дістати шматок тканини, а інший впустив щось невелике на землю. Їх двоє, один з яких міський стражник.

Ніколь не знала, що робити. Втекти вона не може, оскільки повалена на землю. Залишається тільки одне, просити допомоги ззовні!

- Мішель! Фіні! Допоможіть!

Чоловік тільки голосно розсміявся. Так, на крик мають прибігти ще двоє, але що вони зможуть зробити? Ці двоє чоловіків вочевидь володіють хоч якимись бойовими навичками, а міський стражник тим більше зможе зупинити ельфійку і дівчинку семи років.

Щоправда, навіть міські жителі, які проходили повз, не звертали уваги на Ніколь. Один із чоловіків штовхнув Ніколь по нозі, а потім показав на маленьке коло під своїми ногами.

- Ти думаєш, що ти перша? В нас є спеціальне обладнання, тож тебе просто ніхто не почує.

Ніколь перестала кричати, оскільки все зрозуміла.

Так, вона чула про такі магічні пристосування, що дозволяли створювати звукові бар'єри. Це потрібно для того, щоб будувати виробничі цехи просто в місті й не турбувати мешканців сусідніх будинків.

Так, будь-яка людина не може купити звуковий бар'єр, оскільки він виготовляється на замовлення. Щоправда, в контрабандистів мають бути свої зв'язки.

Іншими словами, шукати допомоги ззовні не варто!