Перероджений в дочку героїв

Розділ 49. Опівночі.

Діти так сильно хотіли, щоб Рейд пограв із ними ще в хованки, що йому довелося залишитися до самого заходу сонця.

Спочатку Рейд хотів вирушити додому вночі, але до міста він би дістався тільки рано вранці. В саду стояла невелика альтанка, в ній Рейд і попросився заночувати, але священики були проти. Герой не повинен спати на вулиці.

- Це не проблема, гарна погода тільки сильніше дозволяє виспатися.

Йому не хотілося, щоб комусь довелося тіснитися через нього. Насправді він збирався піти ще після перевірки всіх документів, але діти так сильно хотіли з ним погратися, що він не зміг відмовити їм.

Також Рейд залишився тут через Кортіну, він так давно не бачив її посмішку, що був готовий залишитися жити в цій церкві, тільки щоб вона завжди була щаслива.

Все ж місцевий священик наполіг на тому, щоб Герої залишилися на ніч в церкві. Один зі священиків поступився Рейду своєю кімнатою, а сам погодився спати в келії, те ж саме зробила одна з монашок, тож Кортіна теж буде спати у своїй кімнаті.

Рейд ліг на ліжко, але не зміг заснути. Поки вони йшли до церкви, обидва мовчали, а вдень так були зайняті, що він і забув про свою основну мету. Він приїхав сюди не тільки перевірити дитячий будинок, а й поговорити з коханою дівчиною і попросити в неї вибачення.

- Нічого, в мене ще є час!

Діти вже вирушили спати, а тому в церкві зараз всі мають бути по своїх кімнатах. Рейд втомився, але встав і вийшов із кімнати. Він приблизно знав, де розташована кімната Кортіни, і, повільно переступаючи гранітною підлогою, попрямував у потрібний бік.

Церква нагадувала собою склад. В західній частині спали хлопчики, а в східній - дівчатка. Таким чином, поділ дітей відбувався з всіма правилами.

В місці з'єднання будівель - каплиця, де відбуваються обряди і підносяться молитви всім богам.

Рейд дійшов до дверей, які вели до каплиці. Звідти він зможе потрапити в жіночу частину церкви, а потім і знайти кімнату Кортіни. На дверях висів напис «Вночі не входити!».

Зрозуміло, якщо хтось із дітей блукатиме церквою вночі, це може бути проблемою. Навіть Герою не варто було поводитися так нахабно, але бажання вибачитися перед дівчиною було сильнішим, ніж всі можливі пристойності.

Рейд відчинив двері і вийшов у центр каплиці, а потім із тіні до нього вийшла Кортіна.

- Рейде, що ти тут робиш? - пошепки промовила дівчина-кішка.

Якимось чином вони обидва зустрілися в самій каплиці, напевно, Кортіна вирушала у справах, коли зустріла Рейда. В певному сенсі зустрітися тут було приємніше, ніж в кімнаті Кортіни.

- Не схоже, щоб ти поспішала кудись. Когось чекаєш?

Хоча останнім часом Кортіна була злою, час, проведений із дітьми, змив цей гнів із неї. Тепер вона знову стала собою, доброю і ласкавою Кортіною.

Зараз вона мило дивилася на Рейда і навіть спробувала взяти його за руку.

- Я просто не могла заснути і...

- Тссс!

Рейд приклав палець до рота, попросивши Кортінку помовчати.

Місячне світло пробивалося через велике вітражне вікно на даху каплиці, висвітлюючи тільки їхніх двох. Свічки, що догорали, наповнювали кімнату прекрасним ароматом. Що ще казати! Це найромантичніше місце, в якому вони тільки перебували.

- Добре, Рейд, я чекаю!

Ось тільки Рейд попросив її помовчати не тому, що хотів сказати їй три найголовніші слова в своєму житті. Він прислухався і знову почув цей самий звук.

Тихий вереск!

- Ти чула?

- Що?!

Рейд притягнув до себе Кортінку, але не для того, щоб поцілувати, а тільки для того, щоб вона почула цей крик.

- Мурррр... - тихо замурчала дівчина-кішка.

- Я точно чув це! Тіно, ти повинна була почути його...

- Але я нічого не чую.

Кортіна нічого не розуміла. Зараз саме час, щоб поговорити і зізнатися в коханні! От тільки Рейд одразу змінився, як вона наблизилася до нього.

Раптом вона смикнула вухами і почула крик, ніби хтось кричав під землею. Рейд підійшов до центру кімнати і відсунув великий ледь помітний люк.

- Прихований прохід в такому місці?

- Я думала, що цей притулок зразковий, але тут явно зберігають якісь таємниці.

Прихований підвал у притулку - це розсадник проблем в майбутньому. Це і темні справи притулку, на кшталт виховання вбивць або навіть злодіїв. Також там можуть торгувати людьми або навіть влаштовувати борделі.

- Я маю все оглянути.

- Добре!

Рейд спустився вниз, а Кортінка залишилася нагорі, щоб в разі чого зловити тих, хто тікатиме. Вони вирушили сюди тільки з перевіркою, тож Рейд мав лише кинджал і лише кілька ниток в куртці, а Кортінка взагалі взяла з собою лише звичайний посох.

Рейд повільно крокував неосвітленою печерою, його очі давно звикли до темряви, тож він почувався тут як удома. Це місце можна назвати обжитим, у печері немає каміння або тварин, а тому можна припустити, що печерою користувалися досить часто.

Наприкінці свого шляху Рейд натрапив на двері, через замкову щілину било яскраве світло. Раптом хлопець почув крик.

- Чорт! - вилаявся герой, але тихо, щоб його не почули.

Голос маленької дитини, і він явно кричить не від радості. Що, якщо вже когось вбили або там і справді бордель?

Часу думати не було, тож Рейд з усієї сили вдарив по дверях, старий замок не витримав, і двері відчинилися.

Перед собою Рейд побачив картину - священика і маленьку ельфійку, яку він намагався вбити ритуальним кинджалом.