Без шрамів не буває щастя

Глава 3. Домашній затишок

27 серпня

12:00

Ранок Мар'яна почався з телефонного дзвінка. Він навіть не розплющуючи очі потягнувся за телефоном і підніс його до вуха.

- Ти зовсім здурів?!- почувся знайомий голос, це був його батько.- Чому з самого ранку до нас приходить поліція і розповідає як ти мало не вбив якогось Максима?!

- Батьку, не злись.. Це випадково вийшло,- сонно казав хлопець.- Я не хотів. У тебе ж є знайомі..

- Тобі вісімнадцять років, коли ти вже подорослішаєш?! Щоб через годину був вдома, я тобі розповім як треба себе поводити!

- Я не в Києві.

- Де тебе носить?!

- Я сплю з хлопцем в Одесі,- Мар'ян подивився на Данила, щоб впевнитися, що той спить.

- Тобі ще вистачає сміливості жартувати?!- батько кипів від злості,- У тебе є час до ранку завтрашнього дня. Якщо тебе о восьмій ранку не буде вдома, то я тебе залишу без грошей і вишвирну з будинку. Ти мене зрозумів?!

- Так,- відповів Мар'ян та вимкнув телефон.

Хлопець поклав його на тумбочку і обійняв Данила.

- Сонце, хто тобі телефонував?- сонно запитав та поклав голову на його груди.

- Батько. Мені треба їхати додому сьогодні.

- Так швидко?.. Давай я тебе відвезу? Більше часу разом проведемо.

- Він нас вб'є, якщо разом приїдемо.

- Тоді зараз же йдемо гуляти містом.

Данило відразу ж встав з ліжка та натягнув на себе футболку. Він поцілував свого хлопця і пішов на кухню готувати сніданок.

Сьогодні вночі він дізнався про вподобання Мар'яна і вже готував йому подарунок. Можливо, усе занадто швидко у них відбувається, але цей хлопець вартий усіх грошей Світу.

***

21:00

Хлопці стояли на пероні та чекали на потяг. Цілий день вони ходили містом, їли роли, навіть у морі плавали поки не почалася злива. Мар'ян пообіцяв, що ще приїде, хоча вони обидва розуміли, що батько його більше нікуди не пустить.

- Значить я до тебе приїду,- Данило обійняв хлопця.- Все ж мені це легше зробити.

- Якщо батько мене вб'є, то забери мій телефон собі.