Зілля яке привело до історії

Серйозна розмова

Вже понад тиждень як я в Гоґвортсі. Ми з Реґулусом щодня займаємося протягом дня. Він вчить мене закляттям і всім практичним заняттям. Вечорами ж я самостійно вчу теорію.

З Дорою я стала більш відкритою ніж досі. Дивина та й годі. Ще тиждень тому я і не думала, що зможу так відкрито спілкуватися з людьми.

Після вечері ми втрьох ходили на прогулянку. Розмовляючи на різні теми, ми обійшли величезну територію замку, я приблизно вже вивчила місцезнаходження більшості потрібних кабінетів.

Ми з Блеком повертаємося з кабінету Захисту, затримавшись за тренуванням ми ледь не спізнюємося на вечерю.

Звісно ж Дора зайняла нам місця біля себе. Я сіла між Блеком та Розьє знову уникаючи знайомств з іншими людьми.

Ми з Реґулусом продовжили наше «обговорення дня» порівнювали істот магічної Британії та Української міфології. Пандора ж спілкувалася з Ксено. В них були свої теми для обговорення в які ми з Реґом не вмішувалися.

— Йдемо надвір?- звернулась до нас Дора.

— Давайте!- відповіла я і Реґ зі мною погодився

Ми закінчивши трапезу попрямували до озера і сіли там. Знову завели легку розмову про все що можна й так минув деякий час.

— Післязавтра вже почнуться уроки... - зітхнула Дора

— А завтра знову приїдуть усі... - також зітхнув Реґ

— Ото вже ж соціофоб...

— Ну який вже є! - розвів руками хлопчина

Ми заусміхалися. 

— Сподіваюся в цій чверті в нас буде більше спільних уроків...

— Ооо я теж!

— Люди, вже восьма вечора може ходімо?

— ВЖЕ ВОСЬМА?!- заверещала Дора

— Так, а що?- ми з Блеком повернули голови до неї.

— Ксено! Ми з ним домовилися о восьмій пʼятнадцять зустрітися!

— Ооо з Ксено? Ну тоді ясно...- протягнув Реґ

Дора дала йому запотиличника.

— Не смійся з мене!

— Так я і не сміюся! Ех моє пташенятко вилітає з гнізда на пошуки пари...

Дора знову дала йому запотиличника і хлопець ще дужче заходився сміхом.

— Реґ припини. Нічого смішного.- приструнила його я.— Тобі допомога треба буде аби зібратися?