У пошуках себе...

1 розділ. Не ймовірно!

Привіт. Я Глорія,не давно мені виповнилося 16 років, недавно я помітила щось дивне. Я чую голоси і бачу видіння.

Ой,все мені потрібно бігти няня кличе в школу. І так не потрібно сміятися,в мене є няня,а точніше вона мені,як подруга,я можу довірити їй все,звуть її Неля.
*Школа*
Ходжу я в звичайну школу,бо не хочу вчитись в приватній,хочу бути звичайним підлітком.До школи я ходжу пішки,або на автобусі,бо соромлюсь приїжджати на авто до школи. У мене є також найкраща подружка Соня,єдина яка знає про мене все і про мої видіння. Батькам я нічого не розказувала,вони ніколи не мали часу на мене,через роботу,тому я від них і віддалилася.
О,ось вона і підійшла
-привіт Глорія-сказала Соня
-Привіт,Соня!
-Ну що,на нас чекає ще один не легкий день,ти готова??
-Так
Зайшовши в школу ми побачили красунчика школи Стіва,в якого по всім законам логіки любили половину дівчат,добре,що я не в ходжу в цю половину,а от Соня,на жаль,входить. Коли ми пройшли Стіва,я слухала про нього ще хвилин 20

Ну от алгебра.
Ми з Соньою в різних групах тому,я на уроці була уважна.
Після уроки я вибігши з класу зіткнулася з якимось хлопцем,я вибачилася і пішла дальше,він дивно дивився на мене.
Побачивши Соню,ми пішли в їдальню,там знову був цей хлопець,на вигляд він був гарний,високий блондин з зеленими очима.
Побачивши його,я щось відчула,ні, то не симпатія, неочікувано я почула голос. Прозвучали такі слова:"Я знаю тебе,ти не та за кого себе видаєш"
Після цих слів подув холодний вітер і мені стало холодно.
-Тут так холодно-промовила я
-Що?холодно? Ахаха напевне це через того красунчика,на якого ти хвилин 5 дивилася!!-сказала Соня
-Що?5 хвилин ? Він напевне замітив,так я зараз встану,і побіжу.-подумала я
-Нікуди ти не побіжиш-почула я вже знайомий голос
І повертаючись,побачила того самого хлопця і подумала-Що він хоче??
Він промовляє-я хотів би поговорити.
Мені відняло мову,я не знала чи бігти,чи стояти і моє тіло,як паралізоване завмерло.
Тоді не очікувано незнайомець мене взяв за руку і побіг. Ми довго бігли, я побачила світло і ми опинилися біля незнайомого мені будинку.
Він почав говорити:-Ти не та,за кого себе видаєш!!!
-я чула все це!-подумала я
-припини думати,я знаю про тебе абсолютно все,навіть те, що ти думаєш. І тоді коли ти мене штовхнула,я хотів поговорити,але ні,ти побігла!
-Чому ти кричиш і злишся на мене?-заговорила я
Він подивився мені в очі сказав:
-Ти могутня чаклунка,ти та яка маєш все виправити,тебе знають всі,в світі магії.-сказав незнайомець
-як тебе звуть?-спокійно промовила я
-Яка різниця? Тебе хіба не вразило,те,що я сказав???Ну гаразд Люк мене звати
-Так ось послухай Люк,ніяка я не чаклунка і не могутня,мої батьки прості бізнесмени!

Тоді Люк мені розказав про бабусю по маминій лінії,я її ніколи не бачила,виявляється вона теж чаклунка і живе в будинку біля якого ми стояли,але я не зможу побачити її,поки не повірю в себе.
Почувши все це, я захотіла додому
-Люк,я додому хочу.
-Гаразд,тільки обіцяй,що ти все добре обдумає і знайдеш мене.
-Як я тебе знайду?-промовила тихо Глорія
-Ось тобі кулон-Люк простягнув кулон і я опинилася в дома,біля свого ліжка.
Я виснажена впала на ліжко і заснула.

На наступний день я прокинулася пізно,оскільки була субота.
Дивлячись на екран в мене було 5 про пущених від Соні.
Тільки я хотіла набрати,в мою кімнату вломилася Соня.
Пів години слухаючи її нотації,я все детально їй розповіла.