Це історія про світ Чорничного Виру, який створила з нудьги богиня Лейла. У цьому світі живуть й інші боги, а також дракони, ельфи, демони, миші-вампіри, електричні липи, єдинороги без рогів з шипами та ще знай-хто. Це розповідь про те, як боги живу...
Якщо ти читач та файний потенційний турист із Землі, то ось тобі загальні відомості про нашу планету Чорницю.
Не хвилюйся і без паніки! Тут теж живуть, як і ти - люди, є чисте повітря, ростуть подібні земним рослини. Правда, у нас деколи гриби у лісі самі ходять. Тому, щоб ти знав, це... не галюцинації. Просто вони ходять по своїх справах: хтось на роботу до пташиного цирку, а хтось торгувати листям на ринок, тощо. Все як і у людей. Адже навіть грибам треба за щось жити. Звісно, у нас тут також є чиста питна вода, за що ми вдячні богині Лурр. Взагалі вода покриває аж 80% поверхні нашої планети. Й ми тут маємо на усіх лише один континент-архіпелаг - Чорничний Вир, який поділений на кілька держав. Наш ліс розташований на острові Ґрінваль, що на схід від серця континенту - острова Божа Земля. За легендою, тут була коронована богинею Лейлою перша смертна жінка, якій дозволили стати богинею, і вона стала богинею щастя. Але далі закохалася в одного придурка-бога і відтоді вона стала богинею нещасть.
На центральному божому острові архіпелагу розташована вже тобі знана гора Айдос, де є ціле закрите від смертних очей боже місто - Холден. Саме тут і живуть більшість героїв цієї книги - чорничні боги та їхні творіння.
А ще, щоб ти знав, у нашому світі дуже безпечно.... Хвильку, читачу, перепрошую, але мене тут відволікає якась черепаха....
"Так, що вам треба? Вибачте, але я тут з людьми розмовляю і мої слова текстатор записує. Ні, я не знаю, о котрій дракон прилетить на зупинку. Так, відучора проїзд до Ноеса здорожчав, тепер він коштує 27 лейлів. Що ви кажете? О, Святий Фелікс, так, так, дракони, це найбезпечніший вид транспорту. Що? Кажете, ваша бабця випала, коли летіла на драконі до Одоса? А чого ви мені про то говорите? Беріть, звертайтеся до лорда-дракона. Так, я знаю, що там черга. А ви що, сильно кудись поспішаєте? Ну що з того, що вам 500 років і ви на пенсії! Я тут може зайнятий і пишу-записую статтю до путівника, аби приїхали до нас порядні люди та істоти з інших світів. Що ви кажете, у нас фігово жити? Е-ге-ге! Хто б кукурівкав! О, дивіться дракон летить! Тарасе, бачиш на землі ту темно-зелену миску - спали її нафіг, вона наговорює на наш світ. Що? Ти пацифіст? А відколи то? Після сповіді у Лейли?
А пам'ятаєш, як ти спалив у минулому столітті князівство Мара? Моя бабця там теж була! То де ж був тоді твій пацифіст, га? А тут лише одну малу заразу треба підсмажити. Побий тебе грім Лейли, та хоча б троха підпалив ту стару черепаху, бо вкурвила по самі помідори. Перепрошую, за вульгарне святотатство! Бабцю, та не хочу я вже вас підпалити. Остигніть! Ви не можете остигнути, бо ви черепаха з вулканічного острова і ви вогню не боїтеся? От холера! Тарасе, де наш Петро? Клич його! Він же сильний дракон і харкається зимовим вогнем. Нехай нафіг заморозить ту бабцю, а то вона нам туристів розлякає.
Чуєш? Див-диви! Вона каже, що активістка і проти чужоземців та іншопланетян у нашому світі. Що? Петра нема? А де він вже встиг чухнути? А-а-а! Ага! Сестра Петра, дракониця Марія, одружується з ельфом? О, свята Надіна, покусай мене знову. Тарасе, а чого я того не знав? Що? Вона залетіла від нього? Від ельфа? О, на маєш! А від мене не хотіла. Ні, я не поїду до неї. Ні! Не поїду! Ти ж знаєш, у нас з Марічкою все було доволі серйозно. Вона навіть на мені на пам'ять татуювання зробила - кігтем вишкрябала своє ім'я. Знаєш, це було дуже боляче. А ти тут мені розмовами про неї знову рану ятриш. Ми вже як місяць не бачились з нею.
Досить! До речі, її тато мене відразу не злюбив і сказав, що я надто зелений. А я думаю - він клятий расист. Що ти кажеш? Вона дуже просила, аби я приїхав, бо хоче зі мною серйозно поговорити? А коли я у неї на колінах просив перед статуєю Богині Лейли, то вона чхати на мене тоді хотіла! Уяви, кинула мене! Мене, розкішне, високе Липове ходяче дерево проміняла на то вухасте? Тьху, більше я її на своїх гіллях гойдати не буду..."Вибач, шановний читачу, знайомство зі світом переношу на потім. Бо ще якась вже крилата черепаха-пенсіонерка підлетіла.
Агов, Петре, бери яйця з гнізда на моєму вершку і бомби ту муху-переростка. Що? Так, так. Я текстатор вимкнув. Ніхто не дізнається.
З Вами у цьому розділі було Дерево Шелест зі Східного Лісу Духів Чорничного Виру. Спеціально для газети "Моя богиня", Дата: 7 крутолиста, 732 року від Сотворення Світу.
To Be Continued....
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
