улюблена учениця математички?

опозорення біля дошки і заніковіяла я

і ось я плачу, я не можк зупинити свої сльози, мені так соромно перед нею, я сижуза партою вся в сльозах і малюю якісь каракулі в зошиті, тіпа я пишу, і все нормально.і тут я відчуваю обійми ззаді, вони були такими ніжними і теплими, що я мріяла, шоб вони ніколи не зупинились, я подумала, що це моя подруга, обіцми все сильніше і сильніше ставили, мене буквально придусили, я все ще думаю, що це моя подруга, але раптом я чую як ніжний голос шепоче мені на вухо: "не плач, в тебе все вийде". Я БУЛА ШОКОВАНО МЯГКО СКАЗАНО.це була вона...так, це була вчителька з математики в яку я була закохана стільки, але сьогодні біля дошки я дуже затупили і опозорила її. від щастя я не змогла нічого її сказати, як вона відійшла, я була настільки рада, що всі сльози, переживання і сором пропали.я по вуха в неї закохана.
*через пару днів*
я йду до неї на додаткове. після цього всього я дуже хотіла її побачити знову, її гарний погляд.усмішку.
весь урок я старалась дуже сильно на неї не пялитись, але це було так важко!я була така червона, особливо як вона до мене ближче підходила, або дивилась мені у очі, вона мене навіть запитала чому я така червона, але я як завжди виправдалась, що мені просто жарко.
чому б мені не признатись?ну це логічно, вона старша від мене десь на 15 років.