улюблена учениця математички?

взаємність?

сьогодні я мала йти на математику, додаткове, думаю ви це вже знаєте, бо я говорила ще раніше. взагалі ми займаємося з нею утрьох. я, моя подруга ну і вона. і це все знаходиться в класі, але сьогодні не так. сьогодні вона написала мені:
"моя❤️"
луїза, добрий
день, сьогодні
займаємось ми удвох
у мене дома, адрес:***
                                            добре)

я була чесно шокована. я все повторила, взяла всі речі і направилась за адресою. думаєте я не знала де вона живе? звичайно, що знала, я знала її вулицю, будинок, квартиру напам'ять. і ось, я вже під дверима, мені страшно.
я стукаю. вона не відчиняє. стукаю ще раз. далі ніхто не відчиняє. і аж на третій раз вона відчинила, я була рада. сумно було представляти, що її б тупо не було і вона забула(

вона була одягнута в милий халат і на голові був хвіст. ви не представляєте, як це мило виглядало!

вона запросила мене на кухню, бо там ми будемо займатись, я сіла за стіл і почала викладати всі книжки, зошити і т.д

"що будеш пити?", "чай, кава?"

я посміхнулась їй і попросила чай.

вона поставила чайник і сіла напроти мене. я дивилась у її гарні очі і закохувалась ще більше. дивилась на її солодкі губи, які так хотілось поцілувати...

вона помітила мої дивні погляди і відвернулась(

**пройшло 3 хвилини**
ми сиділи, чекали на чай, майже про ніщо не говорили, мовчали.
я сама не знаю, як так, мені чомусь було дуже соромно почати з нею розмову, хоча раніше я мріяла тільки про таке, щоб сидіти з нею удома і про щось говорити, придумувала сценки. а зараз було важко вимовити хоч два слова.

і ось закипів чайник, вона залила водою наші чашки і взяла їх на стіл.

тут нарешті вона щось сказала, вона питала які теми я не зрозуміла з математики. я показала їй останню тему. вибрала взагалі на рандом. насправді звичайно я все розуміла, я слухаю на її уроці завжди уважно і стараюсь все запам'ятати, але щоб провести чим по-більше з нею часу, я вирішила так зробити.

ми робили приклади, розбирались і попивали теплий чайочок

з часом, і я помічала на собі її погляди, вони були не простими, принаймі, я так вважаю.

і ось, я показую їй якийсь приклад у книжці та питаюсь про нього, а вона дивиться на мене солодким поглядом, і ставить свою руку на мою...

продовження буде