Сумно від того, що доведеться прощатись,
Якщо кохаєш, відпусти.
Тебе я мала б не цуратись,
Але не можу я відповісти.
За мене вирішила доля,
Перечити не можу їй
Казала що боротимусь до болі,
Але здаюсь нічого не зробив.
Ти хотів бути зі мною разом
А я вдарила в серце ножем
Після всього що стало крахом
Один одному нічого не скажем.
Гарячі сльози летять по щоках,
Ми втратили змогу кохати
Та я повинна тримати себе у руках
А ти не повинен знати.
Тобі я кажу що більше не кохаю,
Не повертайся до мене
Серце стискається, а ти знаєш,
Не віриш моїм очам зеленим.
Я брехала не тільки тобі а й собі,
Розлучення наше не те чого я хотіла
Бачила нас із тобою я уві сні,
Наше майбутнє не я розбила.
Це дуже близька для мене людина,
Проти неї я не зможу піти,
Тому за двох нас я одразу вирішила
Краще буде нам інших знайти.
Тобі дівчина краща знайдеться,
Мені ж хлопець, такий щоб вгодив.
Ти хороший, кохаю, але їй так не здається
Буде краще якби б не дзвонив.
Не намагайся зрозуміти мій вибір,
Не питай чому так вчинила
Окремо нам краще, просто повір,
Якби б я сама ще в це вірила.
Ще залишилось часу хвилина,
Перш ніж я завершу це все,
Так все склалось, я не хотіла
Серця на друзки наші рознесе.
05.04.2024
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вірші
PoesíaНіколи раніше не публікувала свої вірші, але думаю що задумка класна. Як щодо зібрати збірку своїх віршів? Спробувати варто, подивимось що з цього вийде 😉 Якщо ж все ж вам сподобався вірш і ви його використали, будь ласка не забувайте вказувати авт...
