За перекладами та планами можете слідкувати у тґк "переклади ryouko san" (покликання в описі до профілю). Також там зберігається резервна копія перекладу у вигляді статей в телеґрафі. У якийсь момент видалення історій (або акаунту) може спіткати і мене, тому зважайте на таку можливість, якщо не хочете втратити зв'язок. Дякую за увагу!
──────────────────────
(1)
Лян Лян був мертвим протягом сотень років і досі не переродився.
У минулому житті він був сином багатої родини. Паперових грошей, спалених його батьками, цілком вистачало, щоб розтринькувати їх у підземному світі сотні і сотні років. Саме тому він вирішив не перероджуватись, щоб потім страждати, а залишитися у своїй розкішній труні.
Труна була простора, наповнена різноманітними предметами із золота, срібла та нефриту настільки, що за ними були поховані майже всі його кістки. Зовнішній вигляд труни та надгробка також був напрочуд екстравагантним. Для їх створення були найняті найвідоміші ремісники з різних куточків світу, і використовувалися при цьому блакитні камені найвищої якості.
Проте з часом цей надгробок було втрачено. Коли люди сходили на гору до кладовища, щоб поклонитися своїм предкам, ніхто і не знав, що під їхніми ногами розташована ще одна могила.
Лян Лян залишався в цій могилі, лежачи та сидячи на своїй труні щодня. Коли йому набридало просто лежати, він ходив на вершину гори до цвинтаря, щоб побалакати з іншими.
«Ти тут сотні років і вже, мабуть, витратив усі свої гроші», — запитав його маленький нахаба із кладовища: «Ти збираєшся перероджуватися?»
«Давай поговоримо про це пізніше», — Лян Лян схопив жменю насіння дині, яку принесли батьки цього дитинча, і почав їсти: «Як щодо тебе? Чому ти досі не переродився?»
«Я хвилююся за своїх батьків», — маленький нахаба обійняв миску з насінням дині: «Давай поговоримо про це пізніше».
«Добре, поговоримо про це пізніше».
Два привиди продовжили лузати насіння дині.
Кожен привид, який тут залишився, має власну на те причину.
(2)
Але Лян Лян відрізнявся від інших привидів: йому дуже потрібна була їжа. Його батьки також вже померли, та ще сотні років тому, тож ніхто більше не палив йому паперових грошей.
Тим часом вартість життя в підземному світі зростала з кожним днем. Тепер для Лян Ляна стало важко їсти смачну їжу та жити з тим комфортом, що і раніше.
Лян Лян змушений був стати ощадливим. Привиди на цвинтарі постійно щось їли, тож він щодня приходив туди, щоб приєднатися до трапези. Як результат, тепер щоразу, коли інші привиди його бачили на горизонті, вони знали, що краще хапати їжу й тікати куди подалі.
«Лян Лян, ти знову тут, щоб безкоштовно поїсти за наш рахунок!»
«Якщо ти не будеш їсти, то все одно не помреш з голоду. Чому ж ти такий жадібний?»
Лян Лян плив то тут, то там, приклацуючи язиком.
Було б чудово, якби знайшовся той самий щедрий батько-привид, що міг би без жодних турбот забезпечити його і смачною їжею, і напоями. Він ж не просить багато – просто самотнього примарного життя, де він би, як маленька дитина, лише сидів та їв досхочу.
«Ти скоро матимеш такого щедрого батька-привида», — маленький нахаба щиро поплескав його по плечу і простягнув йому розкритий горішок макадамії: «Можливо, він уже в дорозі».
(3)
Того дня, коли Лян Лян, як завжди, пішов на кладовище, що на вершині гори, велика група селян підійшла з лопатами. Колись тиха гірська стежка раптом зашуміла, що навіть кілька птахів стривожено відлетіли з-за дерев.
«Могилу копають! Могилу копають!»
По цвинтарю пролетів папуга, який голосно прокричав попередження. Деякі селяни гналися за ним, кидаючи каміння, в результаті чого папуга кілька разів змахнув крилами і впав прямо вниз.
«Цей папуга, від кого він навчився таких слів? Від шахрая? Навчився лише поганому».
«Навіть папуги на цій вершині гори стали пустотливими».
Селяни потирали руки, оглядаючи ряди моторошних могил, а потім поверталися назад.
Папуга слабко змахнув крилами, намагаючись підвестися.
«Могилу копають... кхе-кхе, могилу копають...»
Лян Лян почув крики папуги й недбало підняв голову: «Чию це могилу копають? Це весело?»
«Весело?», — папуга, що впав на землю, тремтів своїм пір'ям, не маючи сил піднятися.
«Так».
«Вони копають твою могилу».
ВИ ЧИТАЄТЕ
Ти блокуєш мою дошку для труни
Krótkie OpowiadaniaНЕ ДОДАВАТИ У СПИСКИ З ІСТОРІЯМИ РОС. МОВОЮ (блокую за це) Альтернативні назви: 你挡我棺材板了 Автор: 宋昭昭 (Сон Джаоджао) Кількість розділів: 9 Рік: 2022 Опис: Лян Лян був мертвим протягом сотень років і досі не переродився, оскільки його заможні батьки по...
