-Ось і понеділок... як ж не хотілося іти на роботу сьогодні- бурмотів Юкіо собі під ніс в офісі. Хтось постукав у двері.
-можна увійти?- спитала дівчина зовні
-так Аріно заходь. Щось сталося? Як справи на новому робочому місці?
-Пані Наталя мене багато чому навчила, і вона дуже добра. Я прийшла до Вас повідомити, що вам потрібно опитати підозрюваного. Він уже сидить в кімнаті опитувань.
-а так дякую, уже іду.
Ідучи по коридору Юкіо глянув одним оком у кабінет Райден. Він помітив що вона розбирає немаленьку купу документів. Зайшовши в кімнату він сів за стіл навпроти хлопця.
-доброго ранку. Як пройшла перша ніч?- спробував спокійно почати розмову
-що вам від мене потрібно- злісно відповів чоловік.
-А чому ти такий злий, ну ж не псуй настрій людям з самого ранку.
-я вже сказав попередньому і вам скажу. Я нічого і нікому не скажу, хоч убийте мене.
-убивати ми тебе не будемо, а от допитувати ще й як. І так почнемо з легшого. Перше питання- яка твоя улюблена страва?
-...- чоловік глянув на Юкіо не розуміючи що він говорить.
-наприклад моя улюблена страва пельмені, а твоя?
-яка вам різниця?
-ехх, а я хотів по доброму почати розмову, а тепер серйозно.... Хто ти і чому нас викрав?
-я нічого не скажу.
-якщо ти продовжиш мовчати, мені доведеться піти на крайні міри.
-Детективе Юкіо, можна я дам вам ці документи?- Юкіо похитав головою і в кабінет зайшла Аріна і дала документи хлопцю. В цей час злодій дивився на неї з під лоба злісним вигладом. Коли бівчина вийшла з кабінету допит продовжився.
Через 3 години Юкіо стомимся.
-я зрозумів що ти нічого не скажеш, тому продовжимо завтра.
-чекай- сказав чоловік- я дам тобі одну пораду. Не довіряй їй, її зовнішність оманлива. Це хитра лисиця, яка з легкість тебе надурить!
-ага ага, все до завтра.- Юкіо було всеодно до слів що сказав хлопець, проте він їх запамʼятав.
«Вона- це хто? Про що я взагалі думаю? У мене і так повно роботи.»-подумав хлопець і пішов до себе в кабінет.
20:00 показував годинник. Це означало лиш одне, робочий день скінчився. Через недільну пригоду Юкіо того тижня графік скоротили на дві години.
-ура додому. Точно, я ж мав взятися за справу з «тер індастріс», я вже забув... завтра зроблю.
-ви вже ідете?- спитала Аріна ввійшовши в кабінет.
-так, а щось сталося?
-ні просто я теж іду додому, давайте разом, нам по дорозі.- з усмішкою сказала дівчина
«Звідки вона знає де я живу? Ай можливо хтось сказав їй, або вона бачила з якої сторони я прийшов. Чому мені хвилюватися я?»
-гаразд, тоді збирайся і ми ідемо.
*15 хвилин потому*
-ти вже ідеш?-спитала Райден
-так тіки от декого чекаю
-кого?...
-вибачте, не змогла знайти ключа від хати, о допобачення Сержанте Райден.
-че-екай, ти збираєшся йти з нею?
-так нам по дорозі, а що?
-тобто, коли я пропонувала тобі тебе підвезти додому, то ти був проти, а зараз ти ідеш з нею?
-ти знову за своє? Чому ти її так ненавидиш?
-навіть не знаю
-можливо мені краще піти самій?
-зажди ми вже ідемо, тільки я маю дещо вирішити. Роби як знаєш, але я можу сам за собою постояти.
-знаєш що, роби як хочеш. Я значить хвилююся за тебе, а ти мене в сраці мав. Іди, щоб я не бачила твого лиця.
-Пішли Аріно- Юкіо взяв Аріна за руку і вони вийшли з офісу.- вибач за неї, вона останнім часом сама не своя.
-нічого, це моя провина. Мені не місце в поліцейській частині.
-не правда, ти корисна, навіть дуже. Не бери її слова до серця, і продовжуй працювати.
-добре. О мій автобус підʼїхав, до завтра детективе.
-бувай.
На наступний день Юкіо приїхав у частину, не було нічого дивного до...
-детективе Юкіо, детективе Юкіо- ввірвався з криками в офіс Павло.- там вбили підрслідного, якого ви вчора опитували!
-Що?!- він підскочив зі стільця і побіг у вʼязницю. За ґратами лежав труп накритий полотном.
-детективе Юкіо, що ви тут робите?
-що тут сталося?
-вбили чоловіка трьома вистрілами з пістолета і одним ножовим пораненням.-доповіла Райден
-щось тут не так- пробурмотав собі під ніс Юкіо
-що ви сказали?
-а? Нічого нічого. Кажу шкода його.
-угу, далі я сама розберуся.- сказавши це Юкіо пішов в кабінет. Він дістав ту папку зі стола і почав читати вібивства.
-ножові поранення, ножові перанення, ножові поранення. Хмм думаю це їхній знак втручання. Але найдивніше те що детективів вбивали трьома пістолетними кулями і одним ножовим пораненням. Усі попередні детективи розкривали справу, і всі про це знали, але попереднім був чоловік Райден, він помер такою ж смертю, проте про це рослідування знала тіки вона... чи ні? Тут має бути людина, яка втручалася до них в довіру, але хто?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Пістолет і патрони
FanfictionНеймовірна історія детектива Юкіо і помічника Павла. Історія починається з детектива початківця, якому ніколи не доручали серйозних спав до одного моменту. Попри обіцянки, які наш головний герой давав подрузі дитинства Райден, він почав розслідувати...