Пістолет і патрони

~10~

-давай швидше! Чим швидше тим краще- казав Юкіо, який чекав Павла біля дверей в кабінет з камерами. Він не міг зайти бо не мав дозволу.
-та іду я, іду. І звідки в тебе такий азарт?- прубормотів Павло заходячи в кабінет з камерами. Він впустив Юкіо в середину і показав свою карточку доступу.
- Лейтенанте, що вас сюди принесло? Ніколи не бачив вас тут. А це хто?- спитав чоловік який сидів на кріслі біля камер.
-капець ти схуд, та ще й бороду збрив. Знайомся це Юкіо, детектив Юкіо.- Павло вказав чоловіку на Юкіо.
-Приємно познайомитися детективе. Мене всі кличуть Апнаґ, але деякі мене звуть Єлисеєм- сказав чоловік простягнувши руку Юкіо.
-Приємно познайомитися- хлопець протягнув руку в відповідь і глянув на Павла з поглядом «він на тебе бляха схожий, але я не розумію чому». У відповідь Чоловік усміхнувся і підійшов до Апнаґа.
-слухай, мені потрібні відео спостереження  з блоку Т-48 і К-34.
-а нє щоб спитати брате як у тебе справи, брате, як ти себе відчуваєш.- сказавши це чоловік повернув крісло до камер і увів там якісь дані.
-ВІН ТВІЙ БРАТ?- з шоком сказав Юкіо і глянув на Павла.
-Так. Я просто розумію що тобі б ця інформація нічим не допомогла.
-Тобто я для тебе просто робочий коник та? Та пішов ти до сраки. На ось відео спостереження з тих камер.
-Дякую. Переверни на 17 годин назад.
-Навіщо тобі це?
-не питай а роби. Бо знову прибиратимеш в хаті ти.
-чого ти такий впевнений що я прибиратиму.
-забув на кого вона записана?
-добре- в 1 клік Юкіо побачив машину Райден до аварії.
-і що тут такого? Просто машина сержанта.
-закрий писок і дивися.- закрив йому рота Павло і сперся об стінку поклавши руки навхрест.
Через деякий час у камері побачили чорний силует з гайковим ключем в руці. Воно підійшло до машини Райден і заліз під машину. Вставши з під неї силует пропав.
-чекай, тобто це була не випадкова аварія, хтось спеціально хотів позбутися сержанта.-сказав Юкіо складаючи пазл в себе в голові.
-ого, такого повороту я не очікував... а тепер ідіть, ви дізналися все що треба, а мені треба працювати далі.- штовхаючи Павла з кабінету сказав Апнаґ. Закривши двері перед їхнім лицем Юкіо пробував переварити всю інформацію, яку там отримав.
-воу тепер я знаю майже всю твою родину- сказав Юкіо хитри усміхнувшись у сторону Павла.
-вітаю, але це не мають всі знати.
-ти шо, я мовчатиму як могила- сказав Юкіо. Оскільки його слова звучали так ніби він це сказав сарказмом, Павло поглянув на нього косо.
-та що не так, ладно сьогодні субота, а завтра на город. Не бажаєш приєднатися?
-ти серйозно підеш на город пахати?
-ну та, а що ще робити. Хочаб якимось ділом займуся на вихідних.
-тоді давай я з тобою поїду.
-тобі нічим зайнятися на вихідних?
-нє, по логіці того тижня прибирає та амеба з кабінету тому я вільний.
-гаразд. Доречі ти замітив у його кабінету перуку і жіноче плаття?
-ага, і чому він був на підборах?
-не знаю
-хоча хай ходить, може він вирішив спробувати щось нове.