Kiss me! please..?

Головна страва

Їх чарівна прогулянка невдовзі привела їх до дверей величезного кінокомплексу і Чімін перевів на старшого запитальний погляд, на що той лише кивнув вперед і провів обидвох всередину. Тепле повітря приємно огорнуло змерзлу шкіру, а запах попкорну швидко натягнув на обличчя широку усмішку та повернув у щасливі, дитячі спогади.

Чімін обожнював кінотеатри, він з дитинства ніколи не пропускав жодної примʼєри улюблених мультфільмів. Його батько завжди потурав захопленню хлопця і радо проводив з ним свій вільний день у просторих залах заповнених червоними оксамитовими кріслами та всеохоплюючим запахом попкорну. Проте, з переїздом до Сеулу у хлопця рідко зʼявлявся час на подібне дозвілля. Якось Техьон намагався витягнути його у якийсь кінотеатр, щоб трохи відволікти від навчання і своєї безутішної, і, як здавалось, односторонньої закоханості, але фільм виявився безнадійно нудним, а Чімін надто втомленим, а тому він все проспав майже від самого початку і до кінця.

Очі юнака мимоволі яскраво засяяли, розбігаючись по різнобарвному інтерʼєру кінокомплексу, що здавався невиправдано величезних масштабів. Високий купол над головами відвідувачів створював атмосферу нічного затишку і містичності: його глибока, темно-синя фарба була рясно всіяна різними зорями і сузірʼями, які спускались аж до самих стін, оббитих мʼяким аметистовим полотном, приємним на дотик і погляд. Де-не-де, вздовж стін були розкидані облаштовані фотозони із різноманітними героями кінофільмів. Всі працівники кінотеатру, і навіть охоронці, зараз були одягнені у тематичну різдвяну уніформу та радо вітали нових відвідувачів, пропонуючи їм подарункові браслетики з намистинами у вигляді червоно-білих мʼятних цукерок і мініатюрних оленів, які, ясна річ, Чімін з превеликою радістю прийняв у дарунок і одразу ж поспішав натягнути один з них на свою руку, але той відмовлявся співпрацювати, а тому Юнгі швидко допоміг юнаку защепити металевий ланцюжок на його тонкому запʼясті, після чого і Чімін клацнув металевим замком на руці старшого, щасливо розглядаючи їх парні браслети і неодмінно роблячи памʼятне фото. Трохи далі від входу в будівлю знаходилось кілька самообслуговуючих касових апаратів біло-бузкового кольору, поверх яких були накинуті червоні велюрові ковпаки з білими бомбонами на кінцях; а посередині величезного холлу розташувався широкий, круглий острівок з різноманітною їжею та напоями.