Сліди минулого

3

Пройшов вже 4 день розслідування, але команда так і не продвинулась.
Софія спокійно йшла до дому надіялась нормально виспатись, але не тут то було. На дівчину хтось напав.
У відділку
- Де Софія вже робочий день розпочався - почав нервувати Гліб.
- Ну може запізнюється в чому проблема? - Заспокоїла його Оля.
- У нас проблема - зайшовши до кімнати для нарад промовив Полянський.
- Що сталося? - Гліб одразу ж підірвався зі свого місця. Йому було не спокійно за Софію.
- Софію викрали. - сказав як відрізав той.
За 2 години до цього
- Полянський - Почала кричати жінка йдучи до кабінету підполковника.
- Оля що сталося? - він точно не очікував такого візиту.
- Де Софія? - не відповівши на його питання продовжила жінка.
- Вдома мабуть. Я звідки знаю? - чоловік явно був занепокоєний.
- Я знаю що ти відправив її під прикриттям до кафе, ти хочаб розумієш що ти накоїв? Її викрали. Викрав той самий маніяк, якби ти її туди не відправив нічого цього не було. Ти сам відправив нашу доньку на вірну смерть. - продовжила кричати Ольга. Полковник дуже сильно нервувала.
- що ти зараз сказала? Яка ще донька? - Сергій був дуже шокований цій новині. - у мене є донька? Оля ти нормальна чому ти мені про це не сказала? Вирішила так помститися? - почав кричати у відповідь той.
- Зараз не про це. Нашу доньку викрали її потрібно шукати і сподіватися що вона жива. - Перервала його Оля. Вона намагалася бути спокійною та розсудливою, але викрали її єдину доньку бити спокійною їй не дуже вдавалося.
- Звідки ти знаєш про викрадення? - відсуваючи стілець пропонуючи жінці сісти запитав Полянський.
- Мені прислали відео. - сідаючи на стілець промовила вона.
Косар показала підполковнику відео на якому була Софія звʼязана і з розбитим обличчям.
- Твою матір. Скидай мені це відео і їдь до дому. - скомандував Полянський.
- Я не кину цю справу. - запротестувала жінка. У неї на очах почили виступати сльози.
- Олю це наша справа я розуміють вона тобі донька, але будь ласка послухай мене тобі треба відпочити ти вся на нервах. - пояснив чоловік. Тримаючи жінку за плечі, заспокоюючи.
- Якщо з нею щось станеться я тебе вбʼю. - Косач пішла на вихід - але тримай мене в курсі.
- Добре ти будеш все знати. - пообіцяв підполковник.
Це було дивно що Оля так швидко погодилась, але у чоловіка не біло часу про це думати.

Наш час
- В сенсі викрали? Хто? - Підірвавшись з місця закричав Мазур.
- Заспокойся я сам нічого не знаю. Так ви їдете на квартиру до Соні. А ти Марго пробий звідки було відправлено це відео і де останній раз світився її телефон.
- Окей - дівчина почала щось швидко набирати на клавіатурі. - Останній раз її телефон бився у дворі будинку. А відео надсилали з кафе у Дубнах.
- так перекрийте все кожен камінь підіймальні але знайдіть її.
Мазур та Юзефович швидко поїхали до квартири Софії.
Квартира Софії
- Її тут схоже вчора не було. - промовив Гліб зайшовши до квартири.
- Ну так тому шукати тут щось не має сенсу. - озвучила свої думки Оля.
- Це Софія? - Показуючи на фото, запитав Мазур.
- Скоріше за все. Вона що донька Косач? - дивлячись на фото говорила Юзефович.
- А Софійка не така проста як здається.
- Так треба шукати її а не дивитися дитячі фото. - перервала Гліба Оля.
- Якщо її викрали біля будинку треба подивитися камери. - запропонувала хлопець.