Талісман

"Ненависть? "

"Велика, сильна ненависть- початок  міцного кохання"

*                              Ранок.
Дівчина прокинулась та як завжди почала збиратися на роботу. Приїхавши вона пішла до офісу директорки*

                 *Розмова іспанською*

Аня: Місіс Карен, доброго дня)

Карен: Привіт Анна, для тебе сьогодні важливе останнє завдання)

Аня: Уважно слухаю)

Карен: Сьогодні ти будеш фотографувати мою доню)

Аня: Ви серйозно?  Це дуже серйозна справа.

Карен: Так, тобі я найбільше довіряю тому давай)

Аня: Дуже дякую!!!!!)

* Аня зробила дуже багато фотографій маленької Елі на її перше день народження*

Карен: Ну ось Анною, це і кінець... Я дуже вдячна тобі за твої роби, на час відпустки ми будемо дуже сумувати за тобою)

Аня:Я вас обожнюю!!!)*Дівчина обійняла свою начальницю*

Карен: Ну все давай,біжи)

*Аня зразу зібрала речі та поїхала додому*

* Аня подзвонила до Миросі. Але тут трубку взяв не той кого вона очікувала*

Аня: Ти шо там забув?

Коля: Боже, тобі  тяжко нормально говорити?

Аня: То це шо я винна, що ти не вмієш НЕ брати чужі речі?

Коля:  Я тобі не винен,що ти не вмієш розмовляти з людьми, нахалка!

Аня: Я ненавижу тебе!

Коля: Навзаєм!

*Дівчина нічого не відповіла, а  просто завершила виклик. Чи було їй образливо? ЗВІСНО. Але вона звикла, що все переживає в собі і це напевне її найбільша психологічна проблема. В дитинстві  після того як її друга всиновили вона не змогла завести собі нових друзів адже всі були проти неї. Тому всі проблеми вона переживала в собі, звідси і ця звичка.*

* Через декілька хвилин до неї передзвонила Мирося *

Мирося: Все нормально?

Аня: Ти про, що?

Мирося: Я так зрозуміла ти посварилась далі з Колею.

Аня:  Ти зараз серйозно? Я вже привикла, що він баран і мені всірівно.

*Звісно дівчині було дуже образливо, її завжди тягнуло до Колі, але у них ніколи не складалось з спілкуванням*

Мирося: Ань, ти вибач мене... Я купала Адоніса і попросила його відпусти я не знала, що це ти...

Аня:  Та я говорю ж все нормально)

Мирося: Ну добре, розказуй як ти там?

Аня: Та знаєш все нормально) Зараз буду збирати речі)

Мирося: ТИ СЕРЙОЗНО?! То ти завтра виїжджаєш?

Аня: ТАААК,  Я ж говорила, що через три дні буду в тебе  на порозі)

Мирося: Добре, тоді давай збирайся))

* Мирося виключила телефон і Аня написала Вові слова "Я дуже стомилась, іду спатки, на добраніч))"*

" Аня пішла збирати речі та домовлялась  за перевезення свого мото, ну тут все понятно а як вона буде пересуватись по Києву? Згодом дівчина пішла спати "