Талісман

"Хлопчик"

" Всі люди заслуговують на щастя"

*На ранок пара прокинулась в обіймах*
Вова: Доброго ранку, кохана)

Аня: Доброго)

*Бражко поцілував свою кохану*

Аня:Я піду зроблю каву, ти будеш?(

Вова: Давай я піду тобою)

*Володя взяв Аню на руки та поніс на кухню*

Аня:Ей,  відпустиии)

Вова: Я готовий все життя тебе носити на руках)

*Пара разом готували каву та випивши її Бражко почав розмову*

Вова: Які плани на сьогодні?

Аня: Вов, я хочу піти в сиротинець...

Вова: Для чого?

Аня: Пам'ятаєш Міра говорила про хлопчика ?

Вова: Так

Аня: Я хочу до нього навідатись)

Вова: Ну добре, іди)

*Аня почала збиратись та паралельно написала Мірі чи знає вона в якому сиротинці хлопчик. Після того як Міра відписала дівчина поїхала до сиротинцю*

Аня: Дорого дня, я хочу навідатись до маленького Даніеля...)

Тетяна Іванівна: Ань,це ти?!

Аня: Тетяна Іванівна?!

Тетяна Іванівна: Боже... дівчинко, ти так змінилась...

Аня: Я так скучила за вами...

*Звісно дівчина дійсно скучала за вихователькою, адже вона єдина хто завжди була поряд*

Тетяна Іванівна: Ти про того хлопчика який недавно до нас потрапив?

Аня:Так... саме про нього... я хочу його чучуть потішити...

Тетяна Іванівна: Тоді пішли...

* Жінка привела Аню до маленького хлопчика який сам сидів в куті та ні з ким не контактував*

Тетяна Іванівна: Але обережно бо він ні з ким не контактує...

Аня: Добре...

* Дівчина підійшла до хлопчика який подивився на неї*

Аня: Сонечко, привітик)

*Хлопчик подивися на неї та посміхнувся*

Аня: Дивись які я тобі іграшки принесла)

*Хлопчик почав переглядати іграшки та гратись ними, а Аня разом з ним*

Тетяна Іванівна: Анют,я вибачаюсь, але йому потрібно поїсти.

*Аня хотіла встати але хлопчик зловився маленькою долонькою за її пальчик*

Аня: А можна, я його погодую?...

*Вихователька подивилась на те як хлопчик зловився за її палець та промовила*

Тетяна Ігорівна: Ну добре...

*Аня годувала маленького та міцно-міцно обійняла його*

Аня:Сонечко, я прийду до тебе... але пізніше...

*Дівчина вийшла в коридор та тут до неї заговорила вихователька*

Тетяна Іванівна: Ань, я розумію, тобі його шкода, але ти ж сама знаєш як потім боляче коли приходять, а потім зникають...

Аня: Я розумію і хочу його всиновити...

Усім привітик 💋💗 для того щоб отримати спойлер знайдіть підкреслене слово, та скиньте у анонім бот силка на який в моєму тгк:shapa152 🐍💋