Проблема для Тома Каулітца

4. Не хвилюйся, є план

     Я підняла голову і бачу, що в кутку піцерії розміщений маленький телевізор.
     Один за одним там транслюються  музичні кліпи, що за задумом власників повинні розважати відвідувачів.
     Приміщення наповнене звуками японської мови яку я не розумію, але дехто тут говорить й рідною англійською.
     До мене підійшов офіціант, якого я вже не чекала побачити. Своєю статурою він загородив телевізор. Я повільно переводжу погляд  на нього.
      Це охайний хлопець який намагається догодити і сподобатися.
    — Доброго вечора, вибачте, що змусив вас чекати.. чого бажаєте?
    — Будь ласка, піцу..як там її назва. Піцу Маргариту і кока-колу, — в мить мої очі застигають на старому маленькому телевізорі.
     Новини переривають музичні кліпи "Стало відомо ім'я лідера темного угрупування, яке займається торгівлею нелегальною зброєю та розвідувальними кіберзлочинами проти політиків.
    Чоловіка звати Том Каулітц. Він 1989 року народження.
     За минулий тиждень було порушено 5 кримінальних справ. Це угруповання винне у витоку даних сотень японських політиків."
   — Так от, хто цей ідіот.
    Очима я почала нервово водити по кімнаті незнаючи, що робити далі. Може це кінець?
    Що мені втрачати? Так, стоп, а якщо серйозно. Невже це справді кінець?
    — Я Джо, ви тут вперше?
    — Саманта...так, ймовірніше, вперше і востаннє, — невдоволено бурмочу я після побачених новин.
     На мене з обережністю переводить  погляд чоловік з короткою попільною стрижкою. Він нервує і тримає телефон у руці. У його вусі довга сережка.
     — Не хвилюйся, є план, — шепоче він і спокійно усміхається.
    Що це зараз було? Можливо здалося, а може слова адресовані не мені?
     — Джо, можна попросити вас про послугу? На дворі мене чекає дехто наполегливий і неприємний. Я б хотіла вийти через чорний вихід.
    — Без питань.
   Широко усміхнений юнак вказав на інші двері і послідував за мною.
   Мене знову схопили. Останнє що я запам'ятала "дякую Джо" і темрява.