Коля: Іди вже.
Вова: Та пішов ти!
*Вова пішов, а Коля сів до машини з хлопцями*
Коля: Ну, що малюки? Чекаємо маму і додому?
Доні:Не хоцю.
Даня: Я тожє.
Коля: Може на батути?
Доні-Даня: Тя!)
Коля: Ну тоді чекаємо маму ж результатами, а потім на гратись)
* У Ані*
*Вова приобняв дівчину за плеча*
Вова: Та не переймайся, зараз лікар нас гукне і все буде добре, не зважаючи, що там буде я буду любити тебе і дитинку.)
Аня:Вов, ти не розумієш це все не просто, якщо ми справді брат в сестра, що буде з малюком? Йому ж не бачити життя.
*Аня почала плакати та у неї почалась істерика.*
Вова: Ань, давай дихай глибоко, пам'ятай я зроблю все в будь якому випадку для цієї дитини.
* І тут з кабінету виходить лікар*
Лікар: Бражко і Коваль.
Вова: Ми.
Аня: Ну, що там?
Лікар: Беріть конверт.
* Аня вирвала з рук лікаря конверт і почала його відкривати,розпакувавши в неї на лиці були змішані емоції, перше, що сказала дівчина*
Аня: Так! Це маля буде жити!
*Аня кинула конверт і вибігла х лікарні*
Аня: КОЛЯ!!!
* Коля в цей момент сидів в машині і грався з хлопцями, але почувши крик Ані вибіг з машини і обійняв її*
Аня: Він буде жити!!!
Коля: Хто він?
Аня: Малюк!!
Коля: Ви не рідні?
Аня Так!Так!Так!Ми не рідні! Так!
Коля: Я дуже радий сонечко)
Аня: Любий, у нас буде дитинка, так, так!
Коля: Сонце, але ти розумієш, що ми не зможемо Вові заборонити спілкуватися з дитиною, він чи вона буде називати батьком його.
Аня: Ей, ти чого? В нас є Данька, який крім тебе ніколи не назве нікого батьком.
*Коля сильно обійняв дівчину*
Коля: Я дуже сильно люблю тебе і малят, навіть якщо він не буде називати мене батьком.
Аня: І ми тебе дуже сильно любимо) І давай пообіцяємо, що Данька до повноліття не буде знати, що він нам не рідний, хлопчик ще маленький і не пам'ятає, я тебе прошу.
Коля:Я тобі обіцяю від мене він точно ніколи не почує.
* Аня поцілувала Колю*
*З цього моменту пройшло 5 років, дівчина дізналась, що таке справжня любов, через тиждень донька йде в перший клас. Аня пам'ятає перший день як вона побачила Даньку і зрозуміла, що не зможе жити без нього. Донечку вони назвали Амеліна, так-так у них народилася дівчинка, прекрасна дівчинка, вона любить ходити на матчі татів. Колю Амі також називає татком, адже, більшість часу проводить з ним, Вову вона любить трішки більше, але Миколу теж любить. Данька захищає сестричку і вони один одного люблять безмежно, а Доні їм теж як братик. Їхня трійця і в вогонь, і в воду, Аня з Мирою називають їх веселою трійкою*
Коля: Сонце, що так задумалась?
Аня:Як я вас люблю мої котики...
Амель: Мама, а можна до татка?
Він мав сьогодні приїхати.Аня:Звісно, тато через пів години приїде.
Амель: Дякую, мам я так тебе люблю!)
Аня: І я тебе, мож сонечко)
* Коля подивився на дівчинку ображеним поглядом*
Коля: А мене?(
Амель: І тебе, татко) але тлеба іти мені, там Данька речі збирає на тренування, а я з ним хоцю)
* Коля обійняв дівчинку*
Коля: Принцеса моя, і я тебе)
Аня: Біжи і скажи Данці хай швидше збирається)
Амель: Добле)
Усім привітик❤️🔥 дякую вам, що читали цей фф, на цьому прекрасному моменті хочу його закінчити💞 Переходіть у мій тгк:shapa152 там подробиці про новий фф💋
ВИ ЧИТАЄТЕ
Талісман
FanfictionЦя історія-розповідь про розлуку двох найкращий друзів які росли в сиротинці, але одного з них забрали в сім'ю. Чи зможуть вони віднайти одне одного? Чи будуть разом? Які виклики їм підготує доля надалі? Відповідь на усі ці запитання ви отримаєте...