30 секунд щастя.

Загадкова дівчина

Глава Х
Загадкова дівчина

Через декілька секунд після цього, до Віки підійшла Злата, яка з щирою усмішкою дивилася на неї, а потім обійняла. Вона просто сяяла від щастя.

💭Вона така щаслива.. Напевно, не буду їй розповідати правду, нехай ще порадується трохи💭 - подумала Віка.
- Я дуже рада за тебе, - пошепки, сказала вона, та вдала усмішку. - пішли розкажемо дівчатам! Це ж така велика подія!
- Звісно! Пішли! - відповіла Злата, зі сповненими радості і щастя очами.

Все було ніби у сповільненій зйомці. Було сумно дивитись на таку радісну Злату, знаючи, що ти поливаєш її брехнею. Але, навіть не тільки її.
Вже через декілька секунд, Віка буде стояти перед Катьою з Марі, та підтверджувати що Ерік закохався у Злату, хоч це зовсім не так.

Злата розповіла дівчатам цю новину, вони також були дуже раді за неї.
- Вааааау! Це просто чудово! Аж не віриться, що це правда! Віка, ти теж це чула? Це ж так чудово! - сказала Марі, що була щиро рада за свою подругу.
- Так, я це теж чула, це правда, - Вдала радість Віка. - Слухайте, дівчат, мене вже мама вдома чекає, вже пізно, я піду напевно. До зустрічі завтра у школі!
- Так швидко.. - трохи сумно сказала Катя. - Ну добре! Дякую що нас привела сюди, завдяки тобі, ми дізнались цю чудову новину! До зустрічі!
- Па. - Досі вдаючи радість промовила Віка.
Насправді, у неї ще було купа часу щоб погуляти, мама сказала бути вдома о 8, а зараз ще тільки 18.27, але дівчина не могла дивитись в очі дівчатам, які радіють її брехні.

Віка вирішила піти у сторону дому, та посидіти у дворі. Коли вона йшла додому, їй знову написав «Анонім»
- О боже, знову він пише - сказала сама собі дівчина та закотила очі.

Анонім:
- Привіт) Гарна кофта доречі.

Так, сьогодні на прогулянку Віка вдягла свою улюблену кофту з відкритими плечима, але звідки це знав Анонім?
-💭Може, це всеж-таки не Діма?💭 - подумала вона, та через те що дивилась у телефон, ледве не впала, наступивши на нерівний камінець.

Анонім:
Дивись під ноги, будь обережнішою)

Віка завмерла, по тілу пробігли мурашки, та стало трохи холодно. Віці завжди ставало холодно у стресових ситуаціях.

-💭 Якщо він мене зараз бачить...то я теж його маю бачити, хіба ні?💭-подумала вона.

Дівчина обережно обернулась, та побачила, що позаду неї йде Марк, який посміхається та дивиться у телефон.