30 секунд щастя.

Вирита яма брехні

Глава ХІІ
Вирита яма брехні

Пройшов тиждень. Все було нібито добре, Віка мала чудових подруг, добре проводила з ними час. Пару разів за цей тиждень погуляла з Аньою, у якої поки що ніби все було добре.Віка мала хороші стосунки з мамою, а найголовніше це те, що Джексон перестав чіплятись до неї. Він більше не писав їй ті анонімні повідомлення, та впринципі не підходив у школі. Ерік ніби-то теж, але по ньому було видно що він хотів би це зробити, але чомусь стримувався.

Що на рахунок закоханості Еріка у неї... Віка ще досі на наважилась розповісти про це дівчатам. Був один момент, у середу, вони зустрілись перед уроками біля школи як завжди, та коли Віка вже хотіла зізнатися, Марі і Злата побачили Еріка, та побігли до нього. Катя була не такою активною, та не любила когось шиперити, тож вона просто спокійно залишилась стояти на місці, та наблюдала за Златою і Марі, забувши про те, що Віка хотіла дещо сказати.

Тож таким чином, перша спроба Віки розповісти правду провалилася, а на другу вона ще не наважилась, хоч вже був вівторок наступного тижня.

Ну і також вона досі не довіряла Марку. Ну або вона так думала. Віка не знала як описати це відчуття, але воно досі було з нею.

На уроці англійської мови, класна керівниця оголосила, що у середу замість алгебри ми маємо піти в актовий зал, бо там буде якась вистава чи щось таке, Віка так і не зрозуміла що, але замість алгебри вона була готова піти хоч на Говерлу.

Після уроків, дівчата пішли на свій улюблений дуб, та почали думати про назву своєї команії.

- Може... Сестриці суниці? - запропонувала Марі
- Нііі, точно ні - сказала Катя. - звучить так ніби ми з села якогось, ну або ніби у нас сестра це якась ягода.
- Ну добре.... Тоді у вас є якісь ідеї?
- Може щось по типу «життєве щастя»? Ми ж щасливі разом - запропонувала Катя.
- Оо доречі гарна ідея, - сказала Віка. - можна придумати щось повʼязане з щастям.
- Суничне щастя? - запропонувала Марі.
- До чого тут суниця? - спитала Віка.
- Ну не знаю, вона така естетична...
- Ехх... - вздихнула Віка. - давайте придумаємо щось повʼязане з щастям, мені здається це гарна ідея.
- Ну давайте.
- Дівоче щастя - запропонувала Злата.
- Якось неоригінально.
- Шкільне щастя?
- Теж саме.
- Щастя МЗКВ
- Що таке МЗКВ? - в унісон спитали всі дівчата.
- Перші літери наших імен. - пояснила Злата.
- Всеодно якось неоригінально - сказала Катя. - треба придумати щось таке, що прям описує нас.
- ОООООО Я ПРИДУМАЛА! - вигукнула Віка.
- Ну кажи. - нудно сказала Марі, яка вже не мала надії на щось файне.
- Ті слова, що сказала Катя, «ми щасливі разом», як вам назва «щасливі разом»? Вона нас повністю описує.
- Ооооооо - сказали всі дівчата. - це дуже добра ідея.
- Але чи буде воно звучати файно як назва? - спитала Злата.
- У якому сенсі? - перепитала Віка.
- Ну наприклад, група «щасливі разом» щось там зробила, я не знаю. Ну або група «щасливих разом» чи як?
- Ну, я думаю що назва не змінюється, тож напевно буде група «Щасливі разом» - сказала Катя. - та і звучить файно. Давайте пару днів подумаємо над цим варіантом, і якщо не придумаємо нічого ліпше то залишимо його?