Перегони на почуття

Пролог

- Ще одне коло і завершуємо, - проговорила дівчина в рацію і вдавила педаль акселератора до кінця, мотор взревів перетинаючи стрілку в 300 км/год.

Кожна секунда на такій швидкості наближала її до фінішу. В потрібний момент, вона пригальмувала, і потягнула ручник, боком входячи в останній поворот, в салоні стояв різкий запах паленої гуми. Вирівнюючи автівку дівчина знову втиснула педаль газу і через хвилину перетнула лінію фінішу. Секундометр показував, що проїхала вона краще майже на дві хвилини, аніж до цього

Це був останній заїзд перед здійсненням мрії гонщиці Софі Морріс. Вона вийшла з машини, попутно знімаючи шолом і зробила звичний обхід автівки довкола, звертаючи увагу на підпалену гуму, яку потрібно було замінити перед вже офіційним заїздом. Залишаючи машину прямо посеред треку, Софі пройшла до тренера, який уважно дивився на секундометр:

- На пʼять секунд краще, ніж попереднє коло і на дві хвилини швидше ніж попередній заїзд, але тебе ледь не занесло на третьому колі, - проговорив Девід, не піднімаючи на дівчину погляд.

- Знаю, знову та клята помилка засвітилась, зараз поїду в гараж, розбиратися, - невдоволено проговорила Софі дивлячись на яскраво-помаранчеву ауді, - чесне слово, колись я її продам за пів банана.

- Ти занадто любиш цю бляшанку, - тренер нарешті підійняв свій погляд.

- Ей, тільки я можу ображати свою машину, - кинула дівчина.

- От бачиш, - чоловік єхидно посміхнувся, - завтра викличу сюди електрика, нехай знову все перевіре.

- Я сама, якщо не вийде, тоді будемо викликати, - заперечила Софі, на що тренер зітхнув, але казати нічого не став, він як ніхто знав, що в цьому не було жодного сенсу. Дівчина була з тих, хто йде на пролом в будь-якому випадку і рідко когось слухає. Він взагалі був здивований, коли йому запропонували цю посаду.

- Завтра привезуть Тойоту на тестування, прокотишся? - запитав Девід.

- Чому б ні?! - хмикнула Софі. Дівчина ніколи не відмовлялась від подібних речей, тому питання було риторичним.

- Тоді до завтра, - він підхопив свої речі, сильніше укутуючись у куртку. Як для літа, погода нікого не балувала, і було занадто холодно, - Софі, не засиджуйся до ночі, і не ганяй по місту.

Вона ще раз окинула поглядом пустий трек. Лічені дні...

Софі швидко перевдягнулась і направилась у свій гараж.