Полюби, доля, зламані корони

3 розділ

Гретель прокинулась на світанку. Не змігши  знову провалитися в сон, вона скрутилась в ліжку під величезною ковдрою, аж допоки яскравий промінь сонця не впав на її  заплющені повіки. М'яке світло неквапливо осяяло кам'яні стіни покоїв і принцеса тихо піднялась з ліжка, мляво покрокувавши у власну ванну кімнату. Прийшовши до тями перед дзеркалом, і згадавши хто вона і що тут робить, Гретель уважно розглядала вже майже зблідлі синці на руках, які залишив їй поєдинок з братами Каулітц два дні тому. Завершивши щоденні ранкові ритуали перед дзеркалом, вона надягнула свою форму для тренування. Сьогоднішній день вона присвятить виключно цьому, щоб якнайкраще відточити свої бойові навички.

Гретель міцно тримала свій меч та виконувала вправи, вправлялася у фехтуванні та працювала над своєю витривалістю, доводячи своє тіло до меж. Це була рутина, яка увійшла в звичку, і вона знала, що кожне тренування стане їй в нагоді. Коли сонце піднялося вище, вона продовжувала тренуватися за межами замку на відкритому полі, поки королівські кадети досі ніжилися в ліжечках.

Вливаючись потом, її думки цілком і повністю були зосереджені на новій місії — знайти і піймати братів Каулітц. Але до цього моменту вона мала ретельно підготуватися. Покладатися виключно на допомогу Густава вона не могла. Вона мала відточити свою майстерність для того, щоб в будь який момент бути готовою вести бій наодинці.

— Міс Гретель! — гукнула задихана служниця, яка нарешті знайшла зниклу з покоїв принцесу. — У мене для вас новина. Король сповістив, що сьогодні прибувають гості із сусіднього королівства!

— З якого королівства? — відгукнулася принцеса.

— Ерісаль.

— Ого. Ну що ж, передайте їм мої вітання, — відмовила та, роблячи вигляд, що цей візит аж ніяк її не стосується, оскільки батько не зволив повідомити про це хоча б за день, а отже вважає, що її ознайомленість та присутність не такі вже й важливі.

Служниця на мить виглядала здивованою очевидною відсутністю інтересу принцеси до новин про майбутній візит. Проте вона швидко опанувала себе й кивнула.

— Звичайно, міс, — сказала служниця, злегка вклонившись. — Перепрошую за мою наполегливість, але Король також звелів, щоб Ви побачились з ним за ранковим сніданком.

Служниця вклонилася й поспішила геть, залишивши Гретель саму в своїх думках. Незважаючи на її невимушену поведінку, їй було дуже цікаво дізнатися про мету візиту з Ерісаль, оскільки це було королівство, відоме своїм багатством та політичним впливом.