У тіні омани

Частина 2. Біль, смерть та гроші.

Хочете дізнатись, від яких трьох речей залежить успішний бізнес? Я відкрию вам цей короткий список : біль, смерть та гроші.

***

Чорний колір Лія не любила. В чому була причина? Він нагадував їй темряву, в'язку та невідому.

Однак сьогодні був не той день, коли можна було прискіпуватись до кольорів.

Весь будинок був чорним. Він поринув у глибоку тугу за господарями. Кожна кімната, кожен коридор, кожен куток ніби оплакували їх.

Провівши рукою по волоссю, Лія поглянула у вікно, яке виходило на головну браму. На територію входило багато людей у чорному - чоловіки, жінки і навіть діти. Бізнес-партнери, знайомі, друзі сім'ї, рідні.

На обличчях цих людей панував смуток. У когось він був щирим, у когось - награним. Усі їхні емоції Лія бачила, ніби, крізь невидиму призму.

- Довбані лицеміри. - холодно прошепотіла вона. Її голос ехом пронісся по порожній кімнаті.

Вже настав час покидати ці стіни та показатись присутнім. Якщо вірити словам Елізабет, то окрім неї, Асторії та Джеймса, більше ніхто не повинен знати про приїзд Лії.

А ще Фінн. Той тіло охоронець, який дивним чином виводив Лію з себе, не докладаючи до цього жодних зусиль.

Можливо, причиною цьому був його незламний спокій та зосередженість, а можливо його темні зелені очі, що мали незвичайну схожість з тими, що Лія бачила увісні.

Міркуючи про це, вона вийшла з кімнати та спустилась до гостьової, де вже зібралось чимало народу.

Варто було їй переступити поріг кімнати, як тут раптово запанувала тиша. А потім вона наповнилась тихим шепотінням.

Хтось запитував, хто ця дівчина, хтось не міг повірити своїм очам, перепитуючи, чи їм не здалось.

- Лія..? Не знала, що ти приїдеш.. Ти так змінилась, що я ледве тебе впізнала. - хрипкий жіночий голос змусив дівчину повернутись, та зустрітись із поглядом холодних карих очей.

Місіс Харпер. Друг сім'ї Хартфордів та одна з найближчих подруг Еліс. Та сама подруга, з якою батько зрадив мамі у її 39 день надходження.

Очі Лідії були почервонілими, чи то від сліз, чи то від безсонної ночі. Чорна вуаль прикривала частину обличчя, та все ж дозволяла роздивитись його.