Море та Вино

Я

У моєму житті є декілька пунктів. Останнім пунктом нехай буде смерть.    Я не хочу слави Іуди та Ісусової також не бажаю я. Життя не навчило палити, не лізе цигарка у зуби. Але мої вічі укриті молодим серпанком навколо руки. Доля не розважливо п'яна, кидала не раз у ноги чорнильні гарматні кулі в душі. А сам в наркотично-цукровій залежності шукаєш гроші і дорогоцінні пригоди нові. Ти слухаєш біль від пліток, про те що не треба тобі у житті. Поки я шукаю себе у зорянім небі на цій милій землі. Я пишу вірші і малюю книжки без ракурсу на те що їх прочитаєш саме ти. Хотів би я вести соціальні мережі, але не має того чого хотів би показати усім. Ми балакаємо про ніщо і пишемо із вином  й  на воді дипломні роботи, і тліючі за часом здачі буремні курсові. І в цей час наш баняк на плечах приймає сигнали тривоги. Я наче і щирий з собою, але все одно замислююсь про похід до психолога, коли гримнув на тумбу і після падіння смартфона цілую тріщини на склі, наче як мама яка цілує рани дитині. Ми всі однакові, але наче різні. Ми всі дурні, але наче розумні. Ми всі наче люди, але не люди. Ми всі любим, але наче не любим...