Мені так ніжно й любо стало, коли тремтиш ти від вітрів, як наче сонце що у липах шелестить пронизавши листками кроки. Ти снігом падала на груди, вогнем ти душу зігрівала, ти просто ніжила мене теплом своїм і поцілунками своїми обіцяла припасти до грудей моїх не раз. Ти просто та, ти просто мрія, ти все що треба у житті. Як повітря якого у вакуумі немає. Як кров у венах що біжить. Мене нема, нема, нема. А ти все є і є. Як галактики й зірки. Як моря та океани. Як пелюстки троянд в обіймах зими. У простоті річок і озер й у твоїй красі неземній.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Море та Вино
PoetryЦя збірка віршів - подорож крізь глибини людських емоцій та роздумів. "Море та Вино" поєднує у собі елементи романтики, болю, пошуків себе та внутрішньої боротьби. Кожен вірш - це окрема історія, наповнена яскравими метафорами та інтенсивними почутт...
