Мій тілоохоронець

Глава 3

❤️Перед початком хочу порекомендувати вам підписатись на мій тгк Анна Грей пише. Там ви зможете знайти зовнішність персонажів, колажі, інформацію про вихід нових глав і ще багато чого цікавого❤️

Вранці я відкрила очі, почуваючись невиспаною і розбитою. В голові знову й знову прокручувалися вчорашні події, наче неприємний фільм, який хтось змушує дивитися на повторі. Я натягнула ковдру вище, сподіваючись, що якщо залишуся в ліжку ще на кілька хвилин, уся ця божевільна історія виявиться просто поганим сном. Але тихий стук у двері нагадав мені, що це не сон.

— Діана, у тебе година на збори, — пролунав голос батька за дверима, і я зітхнула, розуміючи, що жодні заперечення не допоможуть.

Я ввімкнула телефон, щоб перевірити час. У месенджері було кілька непрочитаних повідомлень. Олівія запитувала куди я зникла та чи все зі мною гаразд. Вона також надіслала кілька спільних фото з іншими дівчатами з вечірки.

Я втомлено потерла скроні. Мені треба було пояснити подрузі, чому я відсутня на заняттях, тому відправила коротке повідомлення:

"Ми з татом маємо поїхати деінде. Потім усе поясню. Не сумуй без мене, Оливко."

Я вирішила заскочити у ванну, щоб трохи прийти до тями. Все ще відчуваючи тяжкість вчорашніх подій, я зачинила за собою двері й увімкнула воду, дозволивши їй заповнити тишу навколо. Нахилившись над умивальником, я плеснула холодною водою на обличчя, сподіваючись, що це хоч трохи збадьорить мене. Відчуття прохолоди на шкірі було освіжаючим, і мені стало трохи легше.

Я поглянула на своє відображення в дзеркалі. Обличчя виглядало втомленим, погляд — порожнім. "Чудовий початок подорожі", — пронеслося у мене в голові з гіркотою, але я відкинула цю думку, змушуючи себе зосередитися. Швидко провела гребінцем по волоссю, зібравши його в низький хвіст, щоб не заважало. Порившись у шафці, дістала трохи крему й зволожила обличчя — хоч якесь відчуття турботи про себе.

Я повернулася до кімнати й обрала простий одяг: теплий светр, чорні джинси і зручні черевики. З огляду на те, що мене чекає дорога в невідоме місце, про сукні й підбори не могло бути й мови. Коли я одягнула біле пальто й застібнула ґудзики, подивилася на себе в дзеркало — виглядала простіше, ніж зазвичай, але зараз це не мало значення.