КБП "Кав'ярня біля причалу"

Дія VII

"Змагання"

Наступного дня, дуже боліла голова, бо «намішали» всього чого тільки можна. Рано вранці, до мене постукали у двері, я видав тільки якийсь незрозумілий звук і на поріг зайшов начальник. Він був одягнений в білі штани і накинув куртку:

- Одягайся юначе, пора йти.

- До кого? - сказав я, не розплющуючи очі вдруге.

- Не до кого, а куди, - сказав він спокійно і кинув мені пакет з якимись речами.

- Добре, куди? - сказав я, але очі вже розплющив.

- На тренування, чи ти вже забув?

- Ні, не забув, просто вчора я трошки переробив.

- Не переробив, а перебрав, але то нормально. Давай, пішли, я чекаю на тебе через десять, ні, через п'ять хвилин.

- Угу-у, збираюсь.

Мені було ліньки звичайно, але все ж я випав з ліжка. Підлога була холодна і некомфортна, тому я швидко прокинувся. Натягнув якісь свої речі, забрав пакет, що дав начальник і вийшов з кімнати. На вулиці було ще досить темно, і я прикинув, що зараз ще дуже рано. Більше того я спав, мабуть, не більше чотирьох годин. Начальник сидів за одним і з столиків і потягував цигарку з кавою. Я підсів до нього.

- Ага, ось і ти. Ось твоя кава, смакуй, і вирушаємо. Голова звичайно чугунна, але не страшно, пройде.

Я нічого не відповів, просто пив каву і теж закурив цигарку. Сонце підіймалося за лісом. Літали пташки, вони щось наспівували, на верхівках дерев проявився перший промень, клубився пар, а біля нас дим, і вода була спокійна. Все було якось миролюбиво навколо.

- Ну, думаю, пора в дорогу, побігли. До речі, а чому ти не одягнув те, що я тобі дав?

- Не знаю, шось не додумався.

- Ясно, ну добре, там одягнешся.

Ми підвелися, вийшли з кав'ярні на берег і побігли. Бігти було важкувато. Через деякий час я відчув, що по піску перебирати ногами не так уже і легко. Так продовжувалось майже десять хвилин, а може й більше. Ми дістались на місце і начальник почав розминатися.

- Перевдягайся, я не буду тебе тренувати в цьому, треба бути відданим своїй справі.

Розгорнувши пакет, я дістав речі, там було біле кімоно стареньке, але досить привабливе. На дні лежав білий пояс. Я вдягнувся, поправив і на мене глянув начальник.