Мій коханий-ворог

Освідчення

Я прокинулась година 06.00 ранку.Не знала чим зайнятися тому вирішила побігати трішки.Сходила в душ оділа спортивний костюм,кроси.Одівшись я написала Стайлсу записку."Сонце я пішла"
Засунула навушніки в вуха і побігла.Бігала довгенько,коли прийшла додому Стайлс закатав таку ісерику,що я чуть зо сміху не вмерла.Він так на мене кричав я думала голос зурве.Тут ше Соня з Максом на крики прибігли.Соня запитала:-Що з вами,чого на готель цілий кричите.-ТА так нічого зникла Еліс,несказавши нічого записку написала"Сонце я пішла",куди пішла?чого пішла?Я розхвилювався вот кричу,-Відповів грубим голосом Стайлс
-Та заспокійся нарешті,нічо в дома,не кричи на мене поняв,-прокричала я

  Ми вирішили заспокоїтися і піти всі в кафе.Я замовила омлетик,відбивні,бульбочку,Квашині огірки і каву і тут Сонене серце затьохкало від щастя що схоже Вона буде тіткою.Соня вирішила замовити тірамісу, ковбски,помідорку і смачну гірчичку а Макс і Стайс предпочли просто омлет і каву.Коли принесли замовлення то Соня нашвидкоруч все змішала і почала їсти,а я як нагла сестра взяла Сонену ложечку і ми почали разом їсти додаючи все що попадалося під руку і як на дивно наша страва вийшла доволі смачна для нас і Макс і Стайлс коли пробували зразу ж побігли в туалет.Потрібно Максика і Стайлса перевірити на жилудочок.  


  Після кафе ми пішли додому і я заснула.Коли прокинулась Стайлса зі мною не було,на дзвінки не відповідав.Я побігла до Соні і Макса.Коли прийшла то запитала:
-Ви не знате де Стайлс?
-Ні не знаємо-сказала з здивуванням хоча Соня,щось знала

-Він вроді на закупи поїхав в сусіднє село-відповів Макс.  

Я пішла у свій номер Чекати Стайлса пройшла 1 година,2 год його нема , я  реально почала хвилюватись і тут дзвінок:

-Доброго дня,ви Еліс

-Так я Еліс,з ким я говорю?Де Стайлс?Що з ним?-закричала я 

  -Не хвилюйтеся,я місцевий лікар,ваш Стайлс потрапив в аварію,підїдьте до місцевої лікарні.  

Я побігла ніччого не сказавши Соні і Максу на низ де мене чекало таксі.
Сівши в таксі я сказала:

-До місцевої лікарні будь-ласка

І тут на рівному місці замки захлопнули і я не розуміючи нічого крикнула:

  -Навіщо ви защіпили замки,і куди ми їдемо лікарня не в тому боці . 

  Не переймайтеся з вами буде все добре.Я хвилювалась плакала не за себе а за Стайлса . 

Ми заїхали в ліс і я реально почала хвилюатись за себе.Ми підїхали до освіченої дороги 

ліхтарями,він висадив мене і поїхав.

  Я ішла цією дорогою І дійшла до якоїсь платки з якої вийшов Стайлс Я накинулась на нього,чому мене надурили ? 

І тут він став на одне коліно і сказав:-Я не пропоную тобі свою руку і серце,але пропоную себе,як за чоловіка,батька,дідуся і прадідуся.Ти готова об"єднати наші серця?
Я недовго роздумуючи відповіла:-Так я згідна

  Ми довго говорили,і цілу ніч провели в лісі в палатці,повірте в ночі ми тосненько не спали.