Кохання або інші пригоди

Частина 9

День почався з уроків в спорт-залі. Гаррі мене зовсім не жаліє, я його розумію. Бо там мене ніхто не буде жаліти. Я повинна навчитися скривати свої емоції. Саме приємне те, що ми з Гаррі напарники. Хоча я й досі не розумію, чому саме я?!

Я нарешті прочитала записку від Бодьки і я почала плакати, як мені не вистачає її сміху. І отого захисту ( з качалкою) Вона завжди в самий фіговий момент може повеселити . От живчик прям ходячий, напевне всі анекдоти вивчила!

-Завтра вже Луї приїде,- тихенько мені на вушко сказав він.

- Ну і?

- Що ну і ??? Сьогодні ми в останнє дома одні. Я не маю сьогодні дивитися фільми!

Він обійняв мене за талію, притягнув до себе. Я відчуваю його подих, але мене почало нудити.

-Хазз, почекай .- сказала і пулею побігла у ванну кімнату.

Так мене, ще не нудило. Я спустилася на кухню, де ще від шоку не відійшов він.

-Тільки не говори, що ти вагітна!- сказав перелякано він.

-А ти, що проти дітей?- різко запитала я.

-Так, не треба мені тут запитанням на запитання відповідати! Я люблю дітей, тільки не зараз. В нас завдання.

-Ні, я не вагітна! Просто треба дивитися на дату виготовлення в супермаркеті. Ідіот.- сказала я сподіваючись, що останнє слово він не почує.

-Я все чую.

-Блін.- обламав він мене.

-Я тебе не обламував, тепер ходімо за мною.

Він повів мене до нашої кімнати. Троянди лежали скрізь! Ми навіть ходили по них. Дякую йому за те, що вони без шипів. Коло ліжка було вино та наручники... Мені аж дурно стало. Далі я пам'ятаю частково.

POV Луї

Я приїхав вранці. Все як завжди. Тільки чому мене ніхто не зустрічає?

Аууу, є хто живий? Я зайшов на кухню, т була записка: «Ми в спорт-залі, їжа в холодильнику. Люблю Т»

Вона вже, як Хазза. Теж пише першу літеру свого імені.

Я розігрів Китайську їжу, от дякую їй за те, що пам'ятає хто з нас, що любить!

POV Гаррі

Сьогодні ти вчишся стріляти! Так тримай пістолет.

Ноги трохи ширше, руки витягнула, жмеш на курок і.......Пух

-Я попала? Я попала, я попала!- почала вихвалятися вона.

- Дуракам везе.- сказав він, бо сам коли вчився не попадав урока 4 підряд.

-Давай ще?

-Стріляй,- сказав Гаррі.

Я стаю в позу, яку показав він.....курок... вистріл....... Попала.

-Знову?- він був вражений-Дуракам не везе так часто.

Я попала 15/15. Хмм не погано, як для людини яка держала пістолет перший раз в житті.

-Чому ти ображений?- запитала вона мене і взяла за руку, що наші пальці перехрестилися.

- Ти просто дуже чудово стріляєш!- відповів їй я

- Так в мене вчитель хороший. – вона встала на носочки, щоб мене поцілувати. Це так смішно.

******

-Ну, що моя наречена, ти готова?- запитав я

-Куди?- здивовано вона знову відповіла питання на питання.

-Їхати на наше перше завдання!- твердо сказав я.

-Я завжди готова! Якщо тільки ти будеш поряд.

-Так, маленька!

Через годинну ми приїхали на моє перше завдання. Виявилося, що ця людина вбиває прости юдей, які просто ігнорують його.

Це якось тупо!

-Так, Тася, твоє перше завдання просто вбити його!- твердо проговорив Алекс.

-Добре, я готова.- так само твердо й впевнено відповіла вона.

Дивно, вона дуже спокійна, як для першого разу.

Вона стає в позу , витягує руки.......... Но вистрілу нема.

-Ей ти чого?- побіг до неї я і запитав.

-Я не можу, якось вбивати людину.- почала вона говорити і неї на лиці покотилася сльоза.

-Маленька моя, ти вбиваєш за ради добрих людей. Подумай, якщо ти не зробиш це зараз, то він не зупиниться і буде , ще більше жертв. –заспокоїв її я.

-Добре.

Я відійшов до Алекса. І чую вистріл.

-Молодець, красунечко,-почув я голос Марка і Стіва.

-Ей , Хазз, молодець! В нас ніхто, ще на першому завданні не вбивав. –промовив Стів.

-Тссс, вона почує і тоді я буду на місці того чоловіка.

-Хах.-почали сміятися вони.

-Тась, з тобою все добре?- запитав в неї я і бачу, що вона не притомніє!