Кохання або інші пригоди

Частина 38

8 березня. День почався з криків, но не з криків малечі, а з Луї.

Я не охоче підійнялася з ліжка, але ці крики розбудять дітей, а я ще хочу покімарити.

-Блін, Луї ти чого так дерешся?- сварилася я.

-А що? Я вільна людина, що хочу те й роблю.- сказав він і показав язик.

-Слухай ти, вільна людина, якщо ти зараз не захлопнеш свій рот, то я тебе до верби прив'яжу.- тикаючи пальцем в його груди говорила я.

-Слухаюсь, А. Гітлер !- він віддав мені честь.

-Ідіот.- проговорила я напрявляючись на кухню.

-Я все чую...- до лунав до мене його голос.

-Луї!

-Мовчу, мовчу.

Я заварила каву і закинула ногу на ногу почала сьорбати.

-Доброго ранку!- проговорив Джон.

-Я думала ти будеш видавати звуки народжуючої корови.- сміялася я

-Хахаха, як смішно, дивись аж штани спадають.- з'язвив він.

-Добре, я ж жартую. Просто мені сумно.

-О, до речі вітаю з річницею.

-Дякую.

Вже всі прийшли на кухню , окрім Гаррі. Дивно...

-Тася, а що ти подаруєш Гаррі?- запитала Бодя.

-Не знаю, я ще не думала.- вони всі подавилися чаєм, а мені стало смішно.

-Як? – в один голос проговорили вони.

-Я жартую. Ось дивіться.- я показала їм кулони з нашими іменами.

-Яка краса!- теж в один голос проговорили вони.

-Знаю. Ладно я пішла готуватися.

*****

Вечір. Я одягнута в вечірню сукню темно- синього кольору.

Взяла подарунок, поцілувала діток і пішла. За мною приїхав Гаррі, коли я вийшла в садок.