* * *
Церква святоï Iрини
криком кричить iз iмли. Мабуть, тобi вже, мiй сину, зашпори в душу зайшли.
Скiльки набилося туги!
Чим я ïï розведу?
Жiнку лишив - на наругу, маму лишив - на бiду.
Рiдна сестра, як зигзиця, б'€ться об мури грудьми.
Глипа€ оком в'язниця, наче сова iз пiтьми.
Киïв за гратами, Киïв весь у квадратi вiкна.
Похiд почався Батиïв
а чи орда навiсна?
Мороком горло огорне -
анi тобi продихнуть.
Здрастуй, бiдо моя чорна, здрастуй, страсна моя путь.
