Екзамен на ніньдзя

53 3 0
                                    

-Добрий ранок соня!-кричав хтось з іншої кімнати.
Я відкрила одне око,оглянулася,накрила голову подушкою і продовжила спати.Тут я відчула що хтось піхотидь,і враз..стягнув з мене ковдру.
-Вставай я сказав.-та хто він такий щоб мене будити.
-Не хочу,ти мені не мама.-сказала я і впала на ліжко.Він стрибнув на мене і почав мене лоскотати.
-Ти спізнишся на урок,скажи ти встаєш?-запитав він лоскочучи мене.
-Аха..хахах..т..так,..пе..пере.перестань,хаха.-говорила я крізь сміх.Він зупинився встав з мене і пішов на кухню,я взяла подушку і запустила в нього.Но він перехопив .
-Ходи їсти.-сказав він і кинув подушку в мене.
-Наруто,ти..ти мразь.-сказала я встаючи з ліжка.Накинула на себе його кофту і пішла на кухню,тільки но я ступила крок за поріг...Наруто вилив на мене холодну воду.
-Хто я,мразь?-запитав він і почав ржати.
-Так,я тобі ще відомщу.-сказала я.
-Знаєш,мене ніхто так ще не любив як ти,мене всі бояться.-сказав він сідаючи на стіл.Я сіла теж і почала їсти.
-Чому?-запитала я запиваючи соком.
-Тому що в мені Демон Лис,мабудь тому.-сказав він опускаючи очі.
-Я тебе не боюся,з тобою реально весело.-сказала я встачи з крісла.-до речі,ти намочив свою кофту.-додала я і почала сміятися тікачи з кухні.Я забігла в кімнату і переділася в свої речі.Зайшов Наруто,він теж почав передіватися.
-Може я вийду?-запитала я.
-Ні,я ж не буду білизну міняти,а хочеш щось дізнатися?-запитав він.
-Так.-відповіла я.
-Ти знаєш що ми як вампіри,але можемо мати діти.Дівчати тільки но мають 19 років і більше не старіють і живуть вічно допоки їх не вб'ють,а хлопці до 21,потім не старіють і теж живуть вічно,по смерті така сама ситуація як в дівчат.-вав..я не знала,круто.
-Класно.-це реально круто.Ми зібралися і пішли до школи.Подорозі ми говорили про мене,про нього.Потім дійшли до школи і зайшли в середину.Вибрали місце і сіли.Через кілька хвилин до нас підсів красивий хлопець.

Через кілька хвилин до нас підсів красивий хлопець

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Я вирішила познайомитися.
-Привіт!-привіталася я нащо він лиш глянув на мене.
-Ее..мене звати Сакура,а тебе?-запитала я.
-Я Саске.-сказав він так,що в мене винекло впаження що йому байдуже.
-Я новенька в цій школі.-сказала я.
-Ага..так то ти з того світу прибувша?-запитав він.
-Угу.-лише єдине що я сказала тому що прийшов вчитель і почався урок.
-Добрий день діти,в нас новенька в класі.-сказав він і додав.-вийди на середину Сакура.-я встала і вийшла на середину.Мене просто поїдала очима одна дівчина.
-Сакура,я вчитель Ірука.-приставився він.
-Я Сакура ,мені 16 років і я з того світу.-приставилася я.
-Добре Сакура сідай на місце.-ну Слава Богу,я сіла на місце.
-Сьогодні я вас поділю на групи і ви підети здавати екзамен з роздвоюваня.-сказав він,ну ось я тільки познайомилася з вчителем,а вже міняють на другого.
-Група номер 1...-почав ділити він,так йшло і йшло .
-Група номер 7:Наруто Узумакі,Сакура та Саске Учіха.-я одна дівчина в команді,о ні.Я попробую змеритися.
-Ось і все, всі групи поділені,завтра тут на 11 годину,знайомитися з своїми наставниками,а зараз йдемо здавати екзамен.-сказав він і ми пішли в іншу залу.Всі хто заходили туди виходили з бандамками зі знаком.

Всі хто заходили туди виходили з бандамками зі знаком

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Це певне знак того що ти здав екзамен.Наступна мала йти я.Зайшовши в залу я стала посередині,як дивно,я знала як це зробити.Я склала руки,сконцентрувалася,зібрала всю чакру і створили 10 тіньових клонів.
-Ого..ніхто не може створити 10 тіньових клонів,цю техніку знає тільки хокаге,вона не дозволена нікому читати.-сказав вчитель Ірука,я щось зробила феноменальне шо вони в шоці.
-Сакура,ти здала цей екзамен,ти знаєш свій знак,ти знаєш своє прізвище?-запитав мене вчитель.
-Ні.-відповіла я.
-Тоді я тобі розкажу,але не сьогодні,ти молодець,йди відпочивай.-сказав він.Я вийшла,попрощалася і до мене підбіг Наруто.
-Ти як,здала?-запитав він переляканий.
-Спокійно,я здала.-він усміхнувся і підняв на руки почав крутити.
-Який я радий за тебе,молодець.-кричав він.
-Наруто,ти що робиш,всі на нас дивляться.-сказала я він зупинився і почав обнімати мене.
-Ти сам то здав?-запитала я.
-А як же.-сказав він і витягнув з кишені бандаму.
-Молодець.-сказала я.
-По такому поводу я пригощаю тебе локшиною,пішли відпразнуємо.-сказав він і взявши мене за руку повів на локшину.Ми дійшли,сіли на стіл і заказали собі локшину.Почали їсти,з'їли все,Наруто заплатив гроші і ми пішли додому.Я прийняла вану і лягла на ліжко.Потім за ваної вийшов він.І пішов до іншої кімнати.
-Наруто,де твої батьки?-запитала я.
-Вони померли під час війни,тоді коли я народився,мій тато був хокаге і захистив це місто собою та запичатав в моє тіло Демона Лиса.-скащав він.
-Вибач,я не знала.-вибачилася я.
-То нічого,ти ж не знала,добраніч.-сказав він і пішов в іншу кімнату.
-Добраніч.-відповіла я і лягла спати.

" Моя Проклята Таємниця 2.Другий Вимір"Where stories live. Discover now